Найоригінальнішою подією тижня стала новина від румунської Nuclearelectrica, яка з польським виробником міді KGHM співпрацюватиме у розробці NuScale SMR. Минулого тижня ці дві компанії підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у розробці технології малих модульних реакторів для потенційного розгортання в обох країнах. При чому документ підписаний без участі самого американського розробника NuScale.

Так, у лютому ц.р. NuScale і KGHM вже підписали угоду про початок розгортання технології NuScale VOYGR™, згідно з якою перший SMR від NuScale має бути введений в експлуатацію у 2029 році. Тоді як Nuclearelectrica підписала угоду з NuScale щодо інженерних досліджень, діяльності з ліцензування тощо для будівництва першого SMR у Румунії у травні ц.р.. Тоді NuScale заявив, що Румунія має потенціал для того, щоб здійснити перше розгортання SMR в Європі та стати каталізатором SMR в регіоні, а також базою для підтримки експлуатації цієї нової технології в інших країнах. Але терміни введення в експлуатацію не озвучувалися.

Новина привертає увагу хоча б тому, що вперше компанії-замовники з різних країн домовляються про співпрацю у впровадженні нової технології без власне власника цієї технології. Адже інформації про присутність представників NuScale під час підписання угоди немає, як і немає його коментарів.

Загалом, окрім полум'я, води та працюючих людей безперервно можна дивитися ще на одну річ: як спровокована росією енергетична криза перемагає пропутінське лоббі та ядерну фобію у Німеччині. Тиждень тому міністр економіки Німеччини Роберт Хабек оголосив, що атомні енергоблоки АЕС  Neckarwestheim у Баден-Вюртемберзі та Isar 2 у Баварії будуть працювати довше, ніж планувалося, щоб використовувати їх як аварійний резерв до середини наступного року. Третю атомну електростанцію Емсланд можуть зупинити наприкінці поточного року, як це й планувалося. За його словами, після стрес-тесту, проведеного з чотирма операторами електромереж, які розглянули найгірший сценарій, вони дійшли висновку, що "ситуації, подібні до погодинної кризи в системі електропостачання протягом зими, хоча і дуже малоймовірні, але не можуть бути повністю виключені". Тож блоки будуть працювати, хоч і виключно за потреби.

Звісно, це не означає, що німецький уряд вже позбувся атомофобії, але ще не зима, а партнер провладної партії Зелених FDP вже зробив кілька заяв, що непогано було б переглянути антиядерні позиції уряду. На цьому наполягає і консервативна партія ХСС, чий лідер, прем'єр-міністр Баварії, запропонував "як мінімум на п'ять років" подовжити термін дії не тільки трьох енергоблоків АЕС, що залишилися, але ще й двох з тих трьох, що були відключені в грудні 2021 року. З ним згодні і виборці. Опитування соціологічного інституту INSA на замовлення Bild проведене ще наприкінці весни засвідчило, що 50% громадян Німеччини вважають доцільним продовження терміну експлуатації діючих атомних електростанцій на тлі зростання цін на енергоресурси. Прихильників будівництва нових АЕС в Німеччині менше – лише 33%, але подивимось, що буде взимку…

Може в нагоді стане приклад Японії, в якій навіть після Фукусіми атомна фобія відсутня. Цього тижня міністр економіки, торгівлі та промисловості Ясутоші Нісімура заявив, що Японія запланувала перезапуск 10 атомних електростанцій і працює над перезапуском ще семи наступного року. До цього, з моменту аварії на АЕС Фукусіма, 10 атомних реакторів було модернізовано і перезапущено. Загалом в економічній програмі держави окрім продовження термінів експлуатації діючих реакторів і будівництво нових, за передовими технологіями.

А тим часом десь у Фінляндії триває набір потужності на новозведеному третьому енергоблоці АЕС Olkiluoto. Як йдеться на сайті оператора АЕС Teollisuuden Voima Oyj (TVO), станом на 6 вересня потужність Olkiluoto 3 (OL3) була збільшена до 951 мегават, АЕС з реактором EPR-1600 пройшла тест на зміну навантаження (її було розвантажено до 300 МВт), а у четвер потужність була підвищена до 1000 МВт. Повна потужність у 1600 МВт буде досягнута на початку жовтня. Втім, і наразі OL3 зараз є найбільшим енергоблоком у Фінляндії з точки зору вихідної потужності. Очікується, що при експлуатації "на повну" Olkiluoto-3 задовольнить 14% потреби Фінляндії в електроенергії, значно зменшивши потребу в імпорті з росії, Швеції та Норвегії.

Окрім фінів минулого тижня святкували пуск нового енергоблоку і словаки. Щоправда поки що лише фізичний. Але енергоблок №3 АЕС Моховце з реактором ВВЕР-440 – не EPR-1600, його введення в експлуатацію відбуватиметься швидше. Комерційна експлуатація запланована на кінець поточного року. До речі, після запуску на повну потужність Mochovce 3 покриватиме 13% споживання електроенергії в Словаччині, і це зробить країну повністю незалежною від імпорту електроенергії.

Щодо потенційної залежності Моховце від російського палива, то і тут є позитивні новини. Стало відомо, що Westinghouse Electric Company планує розширити співпрацю з іспанською компанією з виробництва ядерного палива Enusa саме з питань виробництва ядерного палива для ВВЕР-440. Адже саме у співробітництві з цією іспанською компанією Westinghouse на початку "нульових" постачала ядерне паливо для АЕС Ловіїса із ВВЕР-440.

Тож можна констатувати, що минулий тиждень був позитивний для світової атомної енергетики. Як, втім, і для української – адже фахівцям із ЗАЕС вдалося безпечно розпочати розхолодження реактора №6. Віримо, що завдяки Збройним силам України та героїчному персоналу Запорізької АЕС незабаром новини української атомної галузі будуть лише про розвиток та безпечну і надійну експлуатацію.