Водночас Кирило Буданов зазначив, що на ЗАЕС «насправді незрозуміло, що коїться, і це в будь-який момент в теорії може призвести до серйозної катастрофи».

Він також наголосив, що треба перейматися проблемами окупованого населення: «Чим більше наше населення знаходиться під режимом окупації, тим важче самому населенню, ментально важче. Насправді зараз на багатьох окупованих територіях чи не єдиним таким символом того, що їх поєднує з вільною Україною – це є робота поштарів, поштової служби. Особливо для пенсіонерів, які розносять їм пенсію. Тому що інтернет блокований, телебачення – самі розумієте, новини їм доводить виключно російська пропаганда. Я інколи особисто читаю, що на окупованих територіях друкують, що показують їм. Там все вже, всі втекли, зброї немає, усі всіх кинули, Росія тут назавжди і все в такому ключі».

Крім того, Кирило Буданов повідомив, що кількість російських військ на території білорусі біля українського кордону «абсолютно мізерна», та зазначив, що на даному етапі загрози від білоруської армії для України не існує.

Ніхто крім нас самих наші проблеми вирішувати не буде… Ніякого дива ніде не станеться. Виключно важкою кропітливою роботою можливо досягти результату. Ніхто сам по собі нічого не зробить, ніхто в світі для нас просто так теж нічого не зробить. Якщо не зробимо ми самі, ніхто інший за нас роботу не зробить.

Завдання Росії – це повне знищення української державності. Це одна зі складових, яка для цього необхідна.

Питання чому Росія останнім часом так сильно активізувала використання ракет має досить просту відповідь: змінився керівник, як вони кажуть, "спеціальної воєнної операції" в Україні, ним став командувач повітряних сил. Він вміє воювати бомбардувальниками та ракетами, ось він робить те, що вміє.

Росія чітко розуміє, куди плюс-мінус будуть потрапляти їх ракети. Так, є питання щодо їх невисокої точності, але вони розуміють, що це будуть удари по цивільному населенню. Їх абсолютно це влаштовує, абсолютно повністю, можете навіть побачити це по офіційній риториці, що вони кажуть, – в принципі не сильно то й виправдовуються.

Що змінилося якраз після зміни їхнього командувача? Це активне масоване застосування дальньої бомбардувальної авіації, зокрема, літаків Ту-22М3, які використовують здебільшого старі радянські ракети. Це не просто старі радянські ракети Х-22, це ракета, яка була призначена для нанесення ядерних ударів. Тому у неї показник точності плюс-мінус кілометр – це взагалі було нормально. Вона призначена для нанесення ядерних ударів, а вони стріляють звичайною боєголовкою.

На даному етапі існування, Росія – це просто монстр з ядерною дубинкою, який загрожує не тільки Україні, а й всьому цивілізованому світу. І допоки це питання не буде глобально вирішено, такі випадки будуть все в нових і нових країнах.

При всій офіційній ворожій риториці і заяв на кшталт, що "ми зараз в радіоактивний попіл весь світ зітремо", вони чітко розуміють, що використання ядерної зброї просто пришвидшить розпад Росії.

Іде прихована мобілізація, це триває вже досить тривалий проміжок часу. Буде потрібна загальна – тоді потрібно буде якось дати відповідь навіть з промитим мозком суспільству російському, а нащо мобілізація, коли все йде за планом? Це політично важко буде для них.

Росіяни здебільшого підтримують все, що тут робиться, а також нанесення ударів по житлових приміщеннях. Це ж зараз не важко, у нас XXI століття, відкрийте їхні пабліки, просто коментарі почитайте, що вони там пишуть. Це ж не пише Путін або Патрушев, до прикладу, ні. Вони це підтримують, тому жодних протестних настроїв там не буде.

Можливі виключно два варіанти, чим все це закінчиться. Перше, це наступник Путіна зупиняє основні дії, не тільки в Україні, а в багатьох куточках світу. І каже: "Знімайте, будь-ласка, з Росії всі накладені санкції, вибудовуємо нові стосунки. Росія тут ні до чого, виключно була людина, яка керувала до цього державою, і це його особисті проблеми, він маніяк". Інший варіант – це просто розвал Росії на кілька частин, на три і більше.

В серпні ви побачите, весь світ в принципі побачить перші перемоги України.

Під кінець року активні бойові дії досить зменшаться. Але це не буде ще кінцем. Вихід на кордони станом на 1991 рік, це буде кінцем цієї всієї авантюри, яку росія зробила. Це буде у наступному році.