Іноземні замовники переглядають участь в проектах з будівництва АЕС російського дизайну
23.05.2022
Автор: Антикризовий експертний ядерний центр України
ДК «Росатом» протягом останніх років невпинно інформує про значний ріст закордонних замовлень на будівництво АЕС російського дизайну за кордоном.
Ми не будемо розглядати корупційні механізми чи схеми, які прив’язуються до таких проектів чи фінансово-економічні моделі реалізації такого будівництва, оскільки такі проекти в своїй більшості є намаганням розширити політичний вплив рф, а також перманентні проблеми зі строками реалізації проектів, які ще більше поглибляться з урахуванням проблем росії із залученням кредитних ресурсів в міжнародних валютах, внаслідок накладених санкцій з лютого 2022 року.
ДК «Росатом» розповсюджуючи власну пропаганду щодо найкращих ядерних технологій, реалізував декілька нових проектів на території росії. «Сучасними» в рф вважаються наступні проекти:
- АЕС-2006 з реакторною установкою ВВЕР-1200/В-491, розробка Санкт-Петербурзького Атоменергопроекту (ОАО «СПбАЕП»). Проект реалізований на Ленінградській АЕС-2, Білоруській АЕС, та був запланований до реалізації в Фінляндії, Угорщині, Єгипті та Китаї (АЕС Тянь-Вань 7,8);
- АЕС-2006 з реакторною установкою ВВЕР-1200/В-392М та його модифікації В-509 та В-523, розробка Московського АО «Атоменергопроект». Проект реалізований на Нововоронезькій АЕС 6,7, та запланований до реалізації на АЕС Аккую (Туреччина), АЕС Руппур (Бангладеш);
- ВВЕР-ТОІ (В-510) — типовий оптимізований та інформатизований проект двоблочної АЕС з реактором ВВЕР-1300 (водо-водяний енергетичний реактор). Проект запланований до реалізації на Курській АЕС-2.
За своїми характеристиками та показниками безпеки всі проекти можуть бути віднесені до АЕС покоління ІІІ+. У порівнянні з типовим модернізованим проектом АЕС з ректором ВВЕР-1000/В-320, крім незначного підняття потужності (для АЕС-2006 з реакторною установкою ВВЕР-1200/В-491 електрична потужність складає не більше 1180 МВт у порівнянні з 1080 для модернізованого ВВЕР-1000 /В-320) у проекти включені наступні елементи:
- використано чотири канали систем безпеки та додаткові пасивні системи безпеки разом із активними традиційними системами;
- подвійна захисна оболонка реакторного залу (гермооб'єм);
- «пастка» розплаву активної зони, розташована під корпусом реактора;
- пасивна система відведення залишкового тепла;
- збільшення проектного терміну служби енергоблоку до 60 років.
Якщо враховувати, що весь цей «прогрес» досягнуто за майже 40 років з моменту введення в експлуатацію АЕС з реактором ВВЕР-1000, то досягнення не виглядають занадто революційно, а крім того мають суттєві спірні моменти в проектних рішеннях в тому числі й з точки зору впливу на безпеку, а саме:
- використання «пасивних» систем безпеки лише як додаткових до традиційних, що разом з використанням 4х100% каналів безпеки суттєво впливає на економічні показники енергоблоку. Найкращі світові аналоги серед реакторних установок покоління ІІІ+ зробили суттєвий прогрес у вказаному напрямку;
- використання в проектах «пастки» розплаву активної зони навряд чи можна назвати оптимальним з точки зору невжиття дій до пошкодження бар’єру безпеки, яким є корпус реактору, а також суттєво впливає на капітальні витрати при будівництві. Зрозуміло, що оптимальнім буде запобігання проплавленню корпусу реактора та локалізації розплаву коріуму всередині шахти реактора. І головне, що такі рішення існують.
- використання в проекті В-391М системи пасивного відведення теплоти від парогенераторів сухого типу суттєво впливає на габаритні розміри реакторного відділення, капітальні затрати при будівництві, а також виглядають сумнівно з точки зору довготривалої експлуатації під впливом кліматичних чинників;
- режим роботи енергоблоків розглядається як базовий. В той же час маневрені характеристики установки покращені не суттєво;
- проектні рішення реалізовані з використанням великої кількості обладнання виробництва високорозвинених країн, які в абсолютній більшості ввели санкції на постачання рф обладнання з лютого 2022 року. Отже очікується, що показники проекту суттєво погіршаться у випадку використання відповідного обладнання виробництва рф.
Таким чином можна константувати, що на фоні відмови Фінляндії від будівництва АЕС Ханхіківі, недопуску рф до участі в тендері на будівництво енергоблоків АЕС в Чехії, ми будемо спостерігати деградацію ядерного бізнесу країни агресора, оскільки країни, що акцептують технології рф ризикують отримати не лише політичний вплив в вигляді неадекватного суверена, а також технологічно недосконалі та не сучасні рішення.
На підтвердження наведеного вище можна послатись на інформацію співробітників Московського центру ВАО АЕС, які безпосередньо приймають участь в перевірці експлуатації енергоблоків на росії. Де вказано, що нові проекти, м’яко кажучи, мають суттєві недоліки в експлуатаційній та безпековій сферах, які замовчуються російськими проектантами та експлуатантами.
Найгірше те, що описані нами вище порушення та прорахунки в проектуванні дублюються при спорудженні блоків за кордоном. Така ситуація можлива через те, що більшість з країн замовників не мають досвіду експлуатації чи спорудження АЕС (Туреччина, Білорусія, Бангладеш, Єгипет).
Пуск енергоблоку № 6 Нововоронезької АЕС довів, що низка прийнятих на стадії робочого проектування рішень, що безпосередньо впливають на безпеку та економічність енергоблоку, була не обґрунтована і помилкова, виявились помилки визначення характеристик систем та обладнання, з урахуванням чого не досягаються проектні характеристики. Введений в експлуатацію енергоблок № 6 не відповідає технічному завданню за очікуваними рішеннями та технічними характеристиками: за потужністю, динамічними характеристиками, стійкістю, параметрами технологічних систем.
Технічні спеціалісти ДК «Росатом» звертають увагу на тиражуванні помилок та недоліків на енергоблоці № 7 Нововоронезької АЕС, у проектах Курської АЕС, Ленінградської АЕС, а також у проектах, що реалізуються за кордоном.
Головні проблеми нових проектів АЕС російського дизайну:
- Вартість та реальні терміни завершення робіт із приведення характеристик та параметрів нових енергоблоків до вимог ТЗ на даний момент не визначено.
- Наступні енергоблоки споруджуються з усіма помилками енергоблока №6.
- Проект Курської АЕС містить усі помилки, закладені у проекті Нововоронезької АЕС. Додатково у проекті Курської АЕС застосовані обґрунтування лише розрахунками інноваційні конструкції парогенераторів РУ.
- Зауваження щодо стійкості та динаміки енергоблоків проекту АЕС-1200 справедливі для Ленінградської АЕС, а також споруджуваних блоків у Білорусії та Фінляндії (розірвала контракт на реалізацію проекту).
- Проект АЕС Акую (Туреччина) є гібридом АЕС-2006 та ВВЕР-ТОІ, з огляду на це містить усі помилки та проблеми проекту Нововоронезької АЕС та Курської АЕС.
Приклади недоліків проектів нових енергоблоків АЕС:
- Окремі недоліки (проблеми надійності роботи автоматизованої системи управління технологічними процесами – АСУ ТП) вимагають негайного зупинення енергоблоку до усунення проектних помилок.
- Проблеми непрацездатності системи обробки неорганізованих протікань реакторного відділення (трапних вод) безпосередньо перешкоджають нормальній експлуатації енергоблоків без прийняття непроектних схем поводження з трапною водою, аж до вивезення та переробки на установках систем спецводоочищення.
- Ряд систем важливих для безпеки, наприклад, система продування парогенераторів, система проміжного контуру головного циркуляційного насосу не забезпечують дотримання встановлених проектом параметрів ведення експлуатаційних режимів. При цьому робота системи продувки парогенераторів є визначальною для забезпечення цілісності та ресурсу теплообмінних труб та корпусів парогенераторів. Відхилення параметрів системи проміжного контуру ГЦН прямо впливають на можливість роботи та безпеку енергоблоку
- Помилкове обрання параметрів градирні та систем другого контуру. Енергоблоки нових проектів не забезпечують проектну електричну потужність.
- За інформацією експертів МЦ ВАО АЕС, причинами проблем працездатності та надійності систем нових енергоблоків є відступ генерального проектувальника від основоположних принципів забезпечення безпеки, встановлених діючими федеральними нормами та правилами росії. При цьому, позитивний досвід застосування нових рішень на АЕС Куданкулам виявився помилковим, що безпосередньо підтверджено на енергоблоці №6 Нововоронезької АЕС.
Таким чином, характеристики нових енергоблоків не відповідають ТЗ, а саме: не забезпечується видача заявленої електричної потужності, що негативно впливає на формування енергетичного балансу в регіонах;не забезпечуються заявлені динамічні характеристики; не забезпечується стійка робота під час збудження в енергосистемі.
Закликаємо іноземних замовників російських ядерних технологій уважно проаналізувати зазначені порушення, які в кінцевому варіанті призводять до недобору потужності енергоблоків та штрафів за незабезпечення графіків несення навантажень в енергосистемах країн, збільшення тривалості ремонтних кампаній та зниження коефіцієнту використання встановленої потужності, що впливає на техніко-економічні показники роботи енергоблоку.