Крім нього під введені вчора, 4 травня, санкції потрапили низка технологічних та оборонних підприємств, а також аналітичних центрів росії. Серед них: НДІ «Вектор», НДІ Молекулярної електроніки, «Іжмаш – безпілотні системи», КАМАЗ, Машприладінторг Хвиля, Центр судноремонту «Дальзавод», ВАТ Радіоавіоніка, СП АТ "Інтеграл СПб", Чебоксарський завод електрообладнання, АТ Байкал Електронікс, ВАТ "Авангард", аналітичний центр "Катехон".

Також санкції запроваджено проти Московського фізико-технічного інституту, де навчаються майбутні спеціалісти «Росатома» та АЕС.

Варто зазначити, що НДКІЕТ уже підпадав під санкції. Так у січні 1993 року інститут потрапляв до списку санкцій США разом з Російським хіміко-технологічним університетом імені Менделєєва та Московським авіаційним інститутом (у 1992 році під санкції потрапив «Головкосмос») за намір поставити Індії кріогенні ракетні двигуни та технології. Санкції США було знято у 1995 році, коли Росія переглянула умови співпраці з Індією та приєдналася до Режиму контролю за ракетною технологією (MTCR).

Пізніше, у 1999 р. за підозру у сприянні іранській ракетній та ядерній програмі за співпрацю у виробництві важкої води НДКІЕТ знову потрапив під санкції разом з «Главкосмосом», Балтійським державним технічним університетом «Воєнмех», Московським авіаційним інститутом. Санкції проти НДКІЕТ було знято лише у березні 2004 року.

Нагадаємо, що НДКІЕТ утворено у 1952 році з конструкторського бюро під керівництвом Миколи Доллежаля, якому було поставлено завдання спроєктувати промисловий енергетичний реактор, де будуть напрацьовуватися ядерні матеріали необхідні для створення ядерної зброї. Так було створено реактор РБМК, який експлуатувався на Чорнобильській АЕС. Також НДКІЕТ спроєктував реакторну установку для першого радянського атомного підводного човна, водографітовий канальний реактор для Обнінської АЕС, двоцільовий енергетичний реактор для Сибірської АЕС, канальний реактор з ядерним перегрівання пари для Білоярської АЕС.

У середині нульових НДКІЕТ також нерідко згадувався через «справу Адамова». Перш ніж стати міністром рф з атомної енергії Євген Адамов очолював НДКІЕТ з 1986 по 1998 рік. У 2005 році він був заарештований у Берні за звинуваченням США у привласненні 9 млн доларів, наданих росії Департаментом енергетики США на підвищення безпеки АЕС. Екстрадували Адамова не у США, а до рф, де наприкінці «нульових» засудили до 4 років позбавлення волі умовно. Трудову біографію він продовжив у НДКІЕТ у статусі наукового керівника.