П'ять українських наукових установ і один університет увійшли до списку Global 2000 Центру світових рейтингів університетів (CWUR). У список найкращих потрапив Харківський фізико-технічний інститут (1120 місце), де знаходиться ЯПУ «Джерело нейтронів». З першого дня війни першими під обстрілами знаходилися П’ятихатки. Саме в цьому селищі розташовані так звані Фізтех Великий – ННЦ ХФТІ та Фізтех Малий – ННІ «Фізико-технічний факультет» ХНУ ім. Каразіна.

«Центр світових рейтингів університетів (CWUR) оприлюднив список закладів на 2022-2023 роки. До рейтингу увійшло майже 20 тисяч закладів, а найкращі з них увійшли до списку Global 2000. Дуже приємно, що до списку найкращих у світі потрапили п’ять потужних українських наукових установ і один університет», – повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі.

У список найкращих потрапив Харківський фізико-технічний інститут (1120 місце), де знаходиться ЯПУ «Джерело нейтронів», і який постійно обстрілювали російські війська.

Крім того, до рейтингу увійшов київський Інститут ядерних досліджень (1709 місце). Нагадаємо, у 2019 році він підписав з НАЕК «Енергоатом» програму співробітництва в сфері радіаційного матеріалознавства. Однією з ключових тем є проведення робіт, пов'язаних із дослідженням матеріалів корпусів реакторів ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 та аналізом радіаційного окрихчування корпусних матеріалів. На основі результатів цих робіт була обґрунтована понадпроєктна експлуатація більшості українських енергоблоків. Узагальнена програма контролю змін властивостей металу корпусів реакторів енергоблоків АЕС за зразками-свідками на період понадпроектної експлуатації дозволяє детально прописати підходи та розробити заходи, необхідні для забезпечення безперервним матеріалознавчим супроводом експлуатації всіх корпусів реакторів на період експлуатації понад 60 років.

Також у списку найкращих у світі Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1472), Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова (1740) та Інститут теоретичної фізики імені Н. Н. Боголюбова (1899).

Ще до рейтингу входить Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України (1898), вчені якого беруть активну участь у великих міжнародних проектах з фізики високих енергій у США, Японії та Європі.

«Незважаючи на труднощі, пов’язані з військовими діями з боку Російської Федерації, наші викладачі та науковці продовжують працювати. Нам безперечно є чим пишатися. Ми впевнено доводимо, що ми конкурентоспроможні на міжнародній арені, а досягнення в науці роблять державу сильною в усіх сферах», – зазначив Шкарлет.

І дійсно. Як повідомив в рамках марафону INUDECO «Виклики ядерної енергетики України у військовий час», який відбувся 27-28 квітня, доктор т.н., завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Харківського національного університету ім. Каразіна Сергій Литовченко, який з першого дня війни знаходиться в Харкові, з 28 березня всі підрозділи ХНУ в дистанційному режимі відновили навчальний процес. Він зазначив, що це важко, адже більшість співробітників виїхали з Харкова. Наприклад, з 40 співробітників його кафедри у місті залишилося лише 4, з яких викладачів - двоє. Не краща ситуація і у студентів, адже рашистські війська розбомбили і їхні гуртожитки, і гуртожитки персоналу виша. Поза тим у найближчих планах – захист магістерських та бакалаврських робіт наприкінці травня. Доктор Литовченко нагадавши, що ядерна фізика народилася саме у Харкові, повідомив про те, що втратили ядерники Харкова з перших днів війни.

«Найперші втрати були саме в П’ятихатках – селищі, що знаходиться на північній околиці міста Харків, селищі науки та освіти. 30 км від кордону з РФ. У мирний час в П’ятихатках мешкало близько 10 тисяч людей. Саме в цьому селищі розташовані так звані Фізтех Великий – ННЦ ХФТІ та Фізтех Малий – ННІ «Фізико-технічний факультет» ХНУ ім. Каразіна. Випускники цього факультету працюють в багатьох ядерних центрах світу, України, наукових центрах і не лише наукових; на всіх АЕС України. Більш всього їх на Запорізькій та Південноукраїнській АЕС… Вже 25 лютого частина корпусу фізтеху була знищена прямим потраплянням та пожежею

На цьому знімку розбита техніка окупантів перед нашим корпусом.

А це вже за тиждень.

І остання світлина – це вже північний бік нашого корпусу, улюблена аудиторія 313-та, так вона виглядає сьогодні. Вікна першого поверху та вікна моєї кафедри…

Не набагато довше протримався ХФТІ. Ми знаємо, що серед підрозділів цього наукового центру є один з найбільш сучасних ядерних об’єктів – «Джерело нейтронів», прообраз безпечного реактора майбутнього, збудований на підкритичній збірці. Цей об’єкт неодноразово піддавався обстрілам, отримав достатньо серйозні ушкодження.

На сьогодні в П’ятихатках практично знищені інфраструктурні об’єкти. Найбільша втрата – силова підстанція, яка була ушкоджена, її відновили, знов ушкоджена, і знов відновили. І вже втретє була піддана обстрілам, і в таких умовах її вже не можуть відновити.

У П’ятихатках нема електрики. У П’ятихатках немає води. Багато хто виїхав. Багатьох евакуювали за допомоги харківської влади. Декілька днів тому, за моєю інформацією, у П’ятихатках залишалося лише близько 250 жителів, яким надають відповідну допомогу.