24 лютого 2022 року росія, держава – постійний член Ради безпеки ООН, співзасновник МАГАТЕ, здійснила акт агресії проти України. Натовп рабів, очолюваний новоявленим фюрером, вбиває тисячі людей, громить міста та села, руйнує дороги та підприємства, включаючи електростанції. Війська агресора атакували та захопили Чорнобильську та Запорізьку АЕС, атакували ядерну установку у місті Харків, у місті з мільйонним населенням. Відкрито, на очах всього світу вчинила неприкритий акт ядерного тероризму!

Одні ваші колеги, персонал АЕС України, під загрозою танкових гармат російських бандитів, продовжує виконувати свої обов'язки і в умовах загрози власному життю підтримує, наскільки це можливо в умовах війни, безпеку довірених йому ядерних об'єктів.

Інші ваші колеги, ядерники Росії, неприховано посіли місце в лавах ядерних терористів, порушивши всі можливі правила фізичної ядерної безпеки, проникнувши на території захоплених військами ядерних об'єктів. Більше того, високопосадовці «Росенергоатома» взяли безпосередню участь у підриві боєприпасів на території чинної, однієї з найбільших у світі, Запорізької АЕС.

А світова ядерна спільнота... мовчить. Де ви, високоінтелектуальна еліта? Де ви, прихильники культури ядерної безпеки? Де ви, де ваша солідарність, коли російські терористи вбивають українських колег?

Хто як не ви чудово знаєте, що забезпечити безпеку ядерних установок в умовах сучасної війни НЕМОЖЛИВО. Таке завдання навіть теоретично не обговорюється у нормах, правилах та стандартах ядерної безпеки. Єдина умова безпеки – заборона будь-яких військових дій, запобігання несанкціонованому втручанню в ліцензовану діяльність ядерного об'єкта.

Тож де ваш крик, ваше виття проти війни? Хто з вас вимагав негайного припинення війни? Невже ви не розумієте, що це Європа, де понад сотню АЕС? Невже ви не розумієте, що ядерна катастрофа може призвести до розвалу енергосистем? Зовсім не обов'язково ракетам потрапляти до реакторів. Достатньо, щоб вони надовго залишали АЕС без електроенергії чи кінцевих поглиначів тепла. Чи досвід Фукусіми нічого не навчив?

Я вже звертався до керівників міжнародних організацій, що діють у сфері ядерної енергетики (IAEA, WNA, OECD/NEA, etc.). Я вже звертався до керівників органів ядерного регулювання. Мовчання боягузливих міжнародних та національних бюрократів зрозуміле – їм дали команду: «не провокувати божевільного фюрера». Але до чого призводить страх «не провокувати» добре відомо людству. Страх призвів до Другої світової війни. Сьогодні страх відкрив шлях до агресії Росії проти України. Сьогодні, завдяки і вашому боягузтву, відкривається шлях до Третьої світової війни, до глобальної ядерної катастрофи.

Я все життя працював у ядерній енергетиці, вважав і вважаю, що воно важливе для вирішення багатьох завдань людства. Але вона має право на життя лише в тому випадку, коли забезпечено її безпеку. Покоління фахівців з ядерної енергетики дуже багато для цього робили. Але після 24-го лютого у мене з'явилися сумніви в тому, чи потрібна ядерна енергетика ЦЬОМУ людству. І проблема навіть не в діях російських терористів, заручником яких став увесь світ.

Виявилося, що багатотисячна армія персоналу АЕС та регуляторів або не знайома або погано засвоїла основні засади ядерної безпеки та фізичної ядерної безпеки. І цілком очевидно, що ця армія фахівців дуже далека від прихильності до культури ядерної безпеки. Чи не час людству відмовитися від ядерної енергетики? Ми не готові забезпечити її безпеку!

Серед професійних спільнот світу лише ядерна енергетика мовчить, не кричить: «Припинити війну!». Але ж саме наша галузь може стати і кошмарною жертвою, і, без нашого бажання, кошмарною зброєю цієї війни.

Ви це знаєте? Тоді чому ви мовчите?

Зупиніть агресора! Ні війні!

Микола Штейнберг, пенсіонер, головний інженер Чорнобильської АЕС (1986-87); голова органу ядерного регулювання України (1991-95); член ради керуючих МАГАТЕ (1994-95).

23.02.2022