Атомна енергетика у Таксономії ЄС – рішення недосконале

08.02.2022

 Коментуючи рішення Єврокомісії про включення атомної енергетики та природного газу до Таксономії ЄС як джерел енергії, котрі заслуговують на стале фінансування для досягнення кліматичної нейтральності економіки Євросоюзу, багато хто у ЄС каже про недосконалість цього рішення. Проте, кожен вкладає у це свій сенс. Якщо Австрія виступає однаково проти газу та ядерної енергетики, то Німеччина вважає, що газ заслуговує на «зелене» маркування, тоді як атомна енергетика – ні. На протилежному фланзі Франція, яка була послідовним лобістом включення атомної енергетики до екологічно стійких видів енергії. Але, якщо абстрагуватись від політики, якої у дискусіях навколо Таксономії занадто вже багато, то недосконалість умов, за яких атомна енергетика була включена до Таксономії, має чіткі технічні визначення. Саме про це йдеться у прес-релізі європейської асоціації підприємств ядерно-енергетичного комплексу Foratom.     

Оприлюднивши 2 лютого текст Додаткового делегованого акту до Таксономії ЄС, Європейська комісія кинула виклик потужним силам у політичних колах ЄС і спровокувала критичні заяви екоактивістів, які категорично не сприймають надання «зеленого» маркування природному газу та атомній енергетиці.
Австрія ще на початку січня попередила, що звернеться до суду, щоб зупинити рішення Єврокомісії. Німеччина, яка підтримала включення газу у Таксономію, назвала розширення «зеленого» маркування на атомну енергетику неприйнятним.
«Рішення може бути недосконалим, але це реальне рішення - воно рухає нас далі до нашої кінцевої мети - вуглецевої нейтральності», - наголосила комісар ЄС Комісар Європейської Комісії з фінансових питань Мейрід МакГіннес.
Але за політкоректними заявами ховається намагання Єврокомісії догодити усім, або щонайменше знизити напругу, яка розколює країни Євросоюзу за ядерним питанням. Результатом пошуку компромісів стало фактично повне ігнорування пропозицій Foratom стосовно необхідності прибрати з Додаткового делегованого акту вимог, які дуже ускладнюють реалізацію нових проєктів в атомній енергетиці. Простіше кажучи, щоб відповідати вимогам оновленої Таксономії атомні проєкти мають відповідати таким вимогам, виконання яких найближчим часом практично неможливо.
«Ми залишаємось розчаровані тим, що ядерну енергетику продовжують розглядати як перехідну технологію. Ми твердо віримо, що вона сприяє досягненню цілей пом’якшення впливу клімату і не завдає більшої шкоди, ніж будь-яка інша технологія виробництва електроенергії, яка вже вважається відповідною Таксономії. Це підтвердили власні експерти Комісії з Об’єднаного науково-дослідного центру. Але сподіваюся, що наш рух уперед з атомними технологіями IV покоління виправить таке ставлення, особливо з огляду на заяву комісара МакГінесс про те, що атомна енергетика, як очікується, залишиться частиною енергетики ЄС і після 2050 року відповідно до власних прогнозів Комісії», - зазначає голова Foratom Ів Дебазей.
У прес-релізі Foratom зазначається, що згідно з Додатковим делегованим актом, проєкти в атомній енергетиці можуть вважатися відповідними Таксономії, якщо вони відповідає кільком суворим умовам, включаючи такі:
  • держава-член ЄС, в якій буде розташований проєкт, повинна мати оперативні установки для остаточного захоронення дуже низьких, низьких і проміжних радіоактивних відходів;
  • держава-член ЄС, в якій буде розташований проєкт, повинна мати плани для оперативного захоронення високоактивних радіоактивних відходів;
  • починаючи з 2025 року, існуючі та нові проекти будівництва атомних енергоблоків повинні використовувати паливо, стійке до аварій, яке було сертифіковане та схвалено національним регулятором.
«Ці критерії є дуже складними, навіть якщо ми вважаємо, що наша мета полягає у постійному вдосконаленні. Наприклад, паливо, стійке до аварій, все ще знаходиться на стадії тестування, і тому до 2025 року не буде комерційно доступним (ані сертифікованим), що унеможливить відповідність проектів цим критеріям», - переконаний Ів Дебазей.
У Foratom також не згодні з тим, що заходи з підтримання нормальної експлуатації та технічного обслуговування існуючих реакторних установок не входять до переліку діяльності, яка відповідає вимогам Таксономії і може розраховувати на сталі інвестиції. «Таксономія охоплює лише капітальні витрати, призначені для продовження терміну служби існуючого флоту атомних енергоблоків», - уточнюють в Асоціації.
Foratom планує і надалі підтримуватиме зв’язок з Європейською комісією, щоб гарантувати, що майбутні перегляди технічних критеріїв для скринінгу проєктів на відповідність Таксономії (Technical Screening Criteria) будуть відповідати науково обґрунтованому технічному прогресу, досягнутому галуззю.
Водночас певним позитивом варто вважати наступні критерії оцінки атомних проєктів, які відтепер з’явились у Таксономії. Так, її вимогам відповідатимуть ті з нових атомних проєктів, які отримають дозвіл на будівництво до 2045 року, а фінансування продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС відповідатиме Таксономії до 2040 року. При цьому тільки ті атомні енергоблоки, термін експлуатації яких буде продовжено після 2025 року повинні мати детальний план остаточного захоронення радіоактивних відходів.
Залишається лише згадати, що за підсумками 2021 року атомна енергетика забезпечила виробництво 27% електроенергії, спожитої країнами Євросоюзу. При цьому 9 з 13 країн ЄС, які експлуатують АЕС, отримують від 30 і більше відсотків електроенергії у своєму енергобалансі саме з атомних електростанцій.
Наразі будівництво нових атомних потужностей вже ведеться або передбачається у таких країнах, як Франція, Фінляндія, Румунія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Польща та Естонія.
Тож боротьба за повноцінне визнання атомної енергетики екологічно стійким джерелом електроенергії ще триватиме. 
Для України оновлена Таксономія поки також не має практичного сенсу, адже пропозиція Foratom розглядати інвестиції Євросоюзу в атомну енергетику поза кордонами ЄС такими, що відповідають Таксономії, була проігнорована. 
Петро Черних, InfoAtom

Нове будівництво