Європейська Комісія перенесла на 22 січня дату публікації проєкту Додаткового делегованого закону про таксономію, яким атомній енергетиці та природному газу надається статус «екологічно стійких». Раніше очікувалося, що цей законопроєкт буде опублікований у середині січня. Документ викликав жорсткі дебати, що розділили країни Євросоюзу на про- та антиатомні. Питання включення газу до Таксономії опинилося при цьому на другому плані, але саме він може допомогти знайти компроміс. Деякі експерти прямо називають газ «відмичкою», яка дозволила президентові Франції Емманюелю Макрону відкрити таксономію для атомної енергетики. InfoAtom дізнавався, які шанси має атомна енергетика аби отримати те, що в Євросоюзі прийнято називати «зеленим маркуванням».

Для початку нагадаємо, що законопроєкт про «зелене маркування» для атомних та газових електростанцій спрямований на спрощення залучення фінансування у будівництво атомних енергоблоків та газових електростанцій, які сприяють боротьбі зі зміною клімату. Текст законопроєкту, який обговорювався протягом кількох місяців і все ще є попереднім, був розісланий країнам-членам 31 грудня 2021 року незадовго до півночі. Проєкт закону встановлює критерії для класифікації як стійкі інвестиції в атомні або газові електростанції з метою орієнтування «зеленого фінансування» на діяльність, що сприяє скороченню викидів парникових газів.

Для України, яка декларує збереження та подальший розвиток власної атомної генерації, цей законопроєкт цікавий з точки зору того, що в ньому можуть опинитися норми, що дозволяють європейським інвесторам вкладати гроші в нове атомне будівництво за межами ЄС на тих же умовах, що й у будівництві нових атомних потужностей у самому Євросоюзі. Таким чином, Україні стане набагато простіше залучати європейські інвестиції у будівництво атомних енергоблоків.

Як зазначають європейські оглядачі, поки що рано говорити про те, наскільки жорстке та тривале протистояння викличе публікація законопроекту. Проте, окремі учасники процесу вже зробили різкі заяви. Так, глава відділу сталого фінансування неурядової організації Transport & Enviroment Лука Бонаккорсі, який брав участь у розробці Таксономії ЄС, виступив із різкою критикою законопроєкту про включення атомної енергетики в цей документ: «Ми намагатимемося «засипати шестірні піском» або хоча б виправити найнеприйнятніші деталі. Якщо нам це не вдасться, хоч як це парадоксально, ми будемо змушені вести кампанію проти того, над чим працювали роками, бо така таксономія втрачає довіру».

Водночас, низка експертів зазначає, що гучні заяви противників законопроєкту насправді вже ні на що не впливають, оскільки остаточне рішення ухвалюватиметься на рівні політичних партій, представлених у Європейському парламенті. І тут шанси документу оцінюються як дуже високі.

Насамперед тому, що атомна енергетика має чітко сформоване лобі з 12 країн ЄС, тоді як її противники не такі переконливі і не настільки єдині у своїй думці. Насамперед йдеться про те, що багатьом політикам у тих країнах, які виступають проти атомної енергетики або просто утримуються від висловлювань на цю тему, дуже важливо відстоювати проєкти в енергетиці, засновані на природному газі, який також пропонується маркувати як зелене джерело енергії. Це стосується і лідера європейського антиатомного руху – Німеччини, яка послідовно інвестує десятки мільярдів євро у нові проекти, пов'язані із природним газом.

Ще в 2020 році, коли текст Таксономії ЄС тільки був оприлюднений і в ньому не було атомної енергетики, Франція, завжди орієнтована на розвиток атомної енергетики, почала формування групи держав-прихильників, щоб змінити цю ситуацію. Сьогодні до цієї групи входять Болгарія, Хорватія, Чехія, Фінляндія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина та Словенія, Швеція та Нідерланди. Таким чином, серед прихильників атомної енергетики виявилися як держави з яскраво вираженими інтересами в ядерно-енергетичній галузі (Франція, Чехія, Фінляндія), так і держави, котрі готові інвестувати в цю сферу. Нідерланди та Швеція вирішили підтримати Париж швидше не з економічних, а з політичних міркувань – як старі союзники Франції у політичних баталіях усередині ЄС. Потужну ідеологічну підтримку проядерне лобі отримало від Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії, який дав позитивну оцінку законопроєкту про внесення доповнень до Таксономії.

Головний противник законопроекту – Німеччина – найбільша держава в ЄС та країна, яка посідає перше місце у Євросоюзі з викидів парникових газів, виступає проти включення атомної енергетики до Таксономії. Водночас у коаліційному уряді Німеччини достатньо голосів за включення до Таксономії природного газу. Останній складає близько 25% енергетичного балансу Німеччини, поступаючись лише нафтопродуктам із часткою 36%. Атомна енергетика в Німеччині є найменш використовуваним джерелом (6,2%), і закриття останніх німецьких АЕС очікується вже 2022 року.

Також категорично проти «зеленого» маркування для атомної енергетики виступають ще 4 країни Євросоюзу: Австрія, Данія, Люксембург та Португалія. Австрія навіть погрожувала судовим позовом проти Єврокомісії, якщо атомна енергетика набуде статусу «екологічно стійкої».

Проте інтерес Німеччини до газу та небажання загострювати відносини з Парижем може підштовхнути Берлін до пошуку компромісу.

І тут дуже важливою буде позиція Італії – третьої за кількістю населення та економічного потенціалу країни ЄС. Італія ще у 1980-і роки відмовилася від атомної енергетики, не має вугільних електростанцій, але є важливим газотранспортним вузлом у Середземномор'ї та приділяє велику увагу розвитку газових проєктів, у тому числі Nord Stream-2. Логічно, що італійці, оминаючи гострий «атомний» кут, виступають за маркування газу як «зелений» енергоносій.

Ще один фактор, який може зіграти на користь атомної генерації – це досить вразливе положення самих газових лобістів. Критики атомно-газового законопроекту наполягають на тому, що «зелений газ» суперечить самій термінології Таксономії, оскільки електростанції, що працюють на газі, є джерелом викидів парникових газів. І така критика може виявитися навіть переконливішою, ніж претензії до атомної енергетики, які зводяться насамперед до проблеми утилізації ядерних відходів, але не до процесу експлуатації АЕС, що практично не викидає в атмосферу СО₂. У результаті включення газу в Таксономію окремо від атомної енергетики практично нереально, а отже, всі, хто зацікавлений спростити доступ до дешевих інвестицій для газових проектів щонайменше не будуть категорично виступати проти законопроекту.

Але найголовніше – це особливості європейського законодавства. Адже регламент Таксономії став законом ЄС у 2020 році, але вирішення деяких важливих питань залишилося за так званими «делегованими актами» законодавства другого рівня, якими вирішуються технічні питання з іншим процесом затвердження. Цей процес передбачає єдину можливість не допустити атомну енергетику та природний газ у Таксономію: проти законопроєкту мають виступити щонайменше 20 держав ЄС, які представляють не менше 65% Європейського Союзу.

Тобто зараз все вже виглядає так, що 20 країн «проти» зовсім не набирається, оскільки в Євросоюзі всього 27 членів, 12 з яких «за». Але є думка, що якби проти законопроєкту виступила Італія, його ухвалення опинилося б під великим питанням, навіть незважаючи на виконання всіх процедурних правил. Але батьківщина засновника атомної енергетики Енріко Фермі сьогодні робить ставку на газ, даючи можливість зіграти атому.

Для розуміння того, що голосування проти законопроєкту без Італії абсолютно неможливо, варто розглянути наступну таблицю.

На завершення наведемо позицію Асоціації Foratom, яка представляє інтереси підприємств ядерно-енергетичного комплексу ЄС. Ще не вщухли запеклі суперечки про факт появи законопроєкту, а Foratom вже направив Єврокомісії пропозиції щодо поліпшення документа, звісно на користь атомної енергетики.

У Foratom зазначають, що у законопроєкті міститься заклик розробити жорсткий план будівництва сховищ для захоронення високоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива, які мають бути введені в експлуатацію до 2050 року. Проте в Асоціації вважають, що крайній термін завершення будівництва таких сховищ має бути прив'язаний до реальної потреби в них, а не до фіксованої дати.

Ще один пункт законопроєкту, за даними Foratom, передбачає, що у нових проєктах АЕС має використовуватись безпечне паливо. І цей пункт, на думку Foratom, має бути пом'якшеним - вимога щодо палива має набути чинності лише після того, як таке паливо з'явиться на ринку.

Foratom наполягає, що оцінка нових атомних проєктів має проводитися у повній відповідності до чинного законодавства та відповідно до статті 41 Договору про Євратом. В Асоціації переконані, що інвестиції ЄС в атомні проекти за межами Євросоюзу слід також розглядати як відповідні Таксономії.

Foratom пропонує розглядати ядерний паливний цикл як допоміжну діяльність і включити до Таксономії також виробництво тепла та водню на атомних електростанціях.

Асоціація вважає, що відповідно до принципу технологічної нейтральності інвестиції в атомну енергетику не повинні підпадати під окремі вимоги щодо розкриття інформації. «Ми визнаємо, що це питання залишається дуже складним на політичному рівні. Тим не менш, ми вважаємо, що перераховані вище питання мають бути вирішені, щоб забезпечити дотримання принципу технологічної нейтральності, закріпленого в Регламенті про таксономію», - заявив голова Foratom Ів Дебазей.

Подібні заяви свідчать або про повну впевненість Foratom в успіху законопроекту, або про готовність Асоціації боротися за інтереси галузі за найскладніших обставин. У будь-якому випадку хочеться нагадати, що асоційованим членом Foratom є асоціація «Український ядерний форум».

Повертаючись до процедурних питань, уточнимо, що після публікації Єврокомісією тексту проекту Додаткового делегованого закону про таксономію, що очікується 22 січня, його буде направлено на розгляд депутатам Європейського парламенту. Після чого парламент і Європейська Рада мають чотири місяці на розгляд документа. Відповідно до Положення про Таксономію Європарламент та Єврорада можуть запросити додаткові два місяці для роботи із законопроектом.

Як уже зазначалося вище, якщо проти законопроекту не виступлять 20 країн ЄС із населенням не менше 65% Євросоюзу, він набуде чинності. Завадити цьому можуть судові позови та інші заходи протидії, але так чи інакше, а шанси атомної енергетики отримати доступ до дешевих кредитів на нове будівництво є великими як ніколи за останні 10 років.