Нагадаємо, що насування арки Нового безпечного конфайнмента (НБК) на об’єкт «Укриття», яке відбулось у 2016 році, позитивно вплинуло на радіаційну обстановку - рівні радіації навколо зруйнованого четвертого енергоблока ЧАЕС знизилися у середньому в 10 разів. Також арка закрила «Укриття» від опадів, що зменшило обсяги радіоактивно забруднених вод навколо об’єкт у 4 рази. Крім цього знизився викид радіоактивних аерозолів через щілини у об’єкті «Укриття». Арка унеможливила прямий вплив на «Укриття» сонячних променів та вітру, які створювали повітряні потоки всередині об’єкта і виносили за його межі радіоактивні аерозолі. Сумарний об’єм викидів зменшився в середньому у 5 разів.

Проте, перетворення «Укриття» у екологічно безпечну систему має 3 етапи. І якщо перший завершений повністю, то другий, який передбачав створення нового безпечного конфайнмента, - лише частково. Адже на другому етапі мають відбутись підготовчі роботи, спрямовані на розробку технології вилучення паливовмісних мас (ПВМ) з об'єкта «Укриття» та створення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами. А попереду ще третій етап перетворення: вилучення з ОУ ПВМ та радіоактивних відходів, їх захоронення.

За максимальними оцінками, опублікованими Міжгалузевим науково-технічним центром «Укриття» ще на початку 2000-х років, в «Укритті» знаходиться близько 180 тон паливовмісних мас, які містять радіоактивні речовини із сумарною активністю близько 19 млн кюрі (Кі). Крім паливних матеріалів, в об'єкті «Укриття» зосереджена велика кількість радіоактивних матеріалів, які складаються із залишків активної зони зруйнованого реактора, реакторного графіту, забруднених металевих та будівельних конструкцій енергоблока тощо.

У своєму виступі Валерій Сейда уточнив, що третя фаза стратегії перетворення «Укриття» передбачає також демонтаж нестабільних конструкцій об’єкту.

Заступник голови Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Максим Шевчук зазначив, що питання кінцевого стану об’єкту «Укриття» досі залишається відкритим та допускає різні трактування. «Це дає змогу розглядати різні сценарії перетворення об’єкту, за умови їх достатнього обґрунтування та фінансування», - додав представник ДАЗВ.

Він також нагадав, що у Верховну Раду подано проєкт закону «Про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему» (№5602). «Але хронічне недофінансування існуючої програми зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення «Укриття» призводить до невиконання ряду важливих робіт. Зокрема цього року зірвано закупівлю обладнання для демонтажу нестабільних конструкцій всередині об'єкта «Укриття» та початок фізичних робіт з демонтажу. Це призводить до послаблення іміджу України на міжнародному рівні, адже саме зараз міжнародна спільнота в черговий раз підтримала Україну та створила новий рахунок для Чорнобиля, адміністратором якого виступає ЄБРР», - констатував Максим Шевчук.

Цього року ДСП ЧАЕС отримала ліцензію на поводження з радіоактивними відходами в межах єдиного комплексу ОУ НБК. Тож заступник генерального директора ДСП ЧАЕ з інфраструктури Сергій Кондратенко  повідомив, що в рамках Пускового комплексу-2 НБК ОУ «ранній» демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» стане першим етапом виконання першочергових робіт з демонтажу нестабільних конструкцій, який має завершитись до кінця 2023 року (проєктний строк служби конструкцій посилення ОУ). Він передбачає три основні стадії:

 

·        передпроєктні роботи;

·        проєктні роботи, експертиза проєкту будівництва;

·        демонтажні роботи.  

За словами Сергія Кондратенка, ще у 2016 році розроблено проєкт демонтажу металевої ферми південного покриття «Укриття». «Для виконання демонтажу в 2021 році прийнято рішення про закупівлю унікального обладнання – дистанційно-керованого робота-маніпулятора, який дозволить працювати у високих полях радіації. На даний час вже розроблена технічна специфікація на проєктування, виготовлення, монтаж та налагодження обладнання Brokk 500 arm system. Зараз ця специфікація знаходиться на експертизі в Держатомрегулювання. Практично завершено тендерні процедури на закупку цього обладнання, хоча залишились певні нюанси, які, сподіваюсь, будуть вирішені», - повідомив представник ДСП ЧАЕС.

У представленій Сергієм Кондратенко презентації можна було побачити, що 

у липні поточного року ДСП ЧАЕС уклало договір з ТОВ «ЮТЕМ-Інжиніринг» на закупівлю робіт з розроблення робочого проєкту за об'єктом «Новий безпечний конфайнмент. Пусковий комплекс-2. Демонтаж нестабільних конструкцій об'єкта «Укриття» в частині «раннього демонтажу».

У своєму виступі директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій ІПБ АЕС НАН України Анатолій Носовський наголосив, що початок демонтажу конструкцій об'єкта «Укриття» супроводжуватиметься зростанням дози всередині конфайнменту. «Одним із завдань наукового супроводу об'єкту є прогнозування змін радіаційної обстановки в процесі демонтажу. Розробка та обґрунтування комплексу захисних заходів, обґрунтування послідовності демонтажу, екранування, впровадження дистанційних технологій. Співробітниками ІПБ АЕС закінчено розробку тривимірної моделі раннього демонтажу нестабільних конструкцій ОУ. Під час демонтажу планується максимально використовувати дистанційні технології, системи основних кранів, мобільну інструментальну платформу тощо», - пояснив Анатолій Носовський.

Він зазначив, що після демонтажу конструкцій, наступним етапом стане поетапне вилучення з об'єкту «Укриття» радіоактивних матеріалів. «Ці матеріали необхідно перевести в контрольований стан для зберігання та подальшого захоронення. Надзвичайно актуальним завданням є розробка технологічних рішень щодо вилучення паливовмісних матеріалів з використанням систем нового безпечного конфайнменту. Така попередня робота була виконана нашим інститутом», - додав директор ІПБ АЕС.

За його словами, залишається невирішеною проблема ядерної безпеки деяких небезпечних скупчень ядерних матеріалів об'єкту «Укриття»: «Нестача достатніх знань про ці скупчення не дозволяє однозначно стверджувати, що ці скупчення ПВМ є ядерно безпечними. Щоб закрити ці питання необхідно провести додаткові дослідження, які стануть основою обґрунтування згаданих скупчень».

Анатолій Носовський наголосив, що існуючі наразі наукові проблеми, які торкаються у тому числі розробки технології вилучення радіоактивних матеріалів з ОУ, тягнуть за собою величезну кількість досліджень, експериментів та вимагають побудови аналітичних моделей.

У ході круглого столу багаторазово згадувалася фінансова допомога у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС з боку країн-донорів, а також той факт, що Чорнобильський фонд «Укриття» ЄБРР вже завершив свою дію. Наступного року завершується дія Рахунку ядерної безпеки ЄБРР, з якого фінансувались проєкти у зоні відчуження, зокрема будівництво СВЯП-2 та заводу з переробки рідких радіоактивних відходів. Наразі створюється фонд для фінансування робіт у зоні відчуження ЧАЕС

Так, представник ЄБРР в Україні Валерій Кулішенко зазначив, що Євробанк не залишить поза увагою проблеми, пов’язані з ЧАЕС. Він нагадав, що у листопаді 2020 року було засновано новий Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Мета Рахунку полягає в підготовці комплексного плану для майданчика, який стане основою для розробки та реалізації подальших довгострокових проєктів. 

Водночас, пан Кулішенко підкреслив: «Тільки тоді, коли українська сторона прийме на себе чіткі зобов’язання з фінансування заходів комплексного плану нового Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля, ЄБРР зможе розмовляти з міжнародною спільнотою щодо можливої участі у фінансуванні нового рахунку».

 Представник ЄБРР зазначив, що зараз неможна впевнено стверджувати, що другий етап фінансування заходів на майданчику ЧАЕС відбудеться.

 Відкриті питання

 З презентацією «Демонтаж ферми як пілотний проєкт демонтажу нестабільних конструкцій ОУ» виступила представник Київського інституту «Енергопроєкт» (КІЕП) Тетяна Байбузенко.  

 Згідно із проєктом КІЕП, демонтаж металевої ферми підсилення південної покрівлі ОУ довжиною 70 метрів та вагою близько 20 тонн стане пілотним проєктом з демонтажу конструкцій «Укриття».

 Передбачається, що переміщення з зони демонтажу та опускання краном фрагментів ферми буде виконуватися на 6 металевих переносних опор висотою 750 мм, довжиною траверси по верху 1000 мм, масою 50 кг. Для виконання операцій з фрагментації металевої ферми, переміщення та складування елементів ферми на майданчику тимчасового зберігання використовується дистанційно керована машина (ДКМ) на власному ходу за типом Brokk 500 c електрогідравлічним приводом.

При цьому Тетяна Байбузенко зазначила, що в Україні наразі відсутні нормативні документи щодо роботизованих комплексів, у тому числі з точки зору ядерної та радіаційної безпеки.

Водночас на думку колишнього головного інженера Чорнобильської АЕС, ексголови Державного комітету з ядерної безпеки, колишнього заступника міністра палива та енергетики України Миколи Штейнберга, який брав участь у круглому столі в дистанційному режимі, ферма, яку планується демонтувати, передчасно віднесена до категорії РАВ, адже вона може мати лише невелике поверхневе радіаційне забруднення.

Член Колегії Держатомрегулювання Ольга Кошарна відзначила роль Державної інспекції ядерного регулювання України в створенні НБК і регулюванні робіт на об’єкт «Укриття». «Впевнена, що усі складні питання, які виникають щодо перетворення об’єкт «Укриття» на безпечну систему, будуть врегульовані за допомогою фахівців Держатомрегулювання. Головне, щоб держава належно фінансувала Чорнобильську АЕС», - зазначила експерт.

У свою чергу представник ДІЯРУ Тамара Сушко повідомила, що Держатомрегулювання вважає необхідним переглянути стратегію перетворення об’єкту «Укриття» на безпечну систему. «Стратегія розроблена досить давно, перші два етапи вже виконані. Доцільно було б експлуатуючій організації поставити собі завдання: здійснити перегляд та вдосконалити стратегію, для того щоб побачити кінцевий стан об’єкту «Укриття» після вилучення ПВМ», - уточнила Тамара Сушко.

Після того як керівник ДСП ЧАЕС висловив стриманий оптимізм щодо забезпечення фінансування робіт на ОУ та вирішення усіх технічних та регуляторних питань за об’єктом, слово взяв член громадської ради при Держатомрегулюванні України, керівник об’єкта «Укриття» в 1995-2002 роках Валентин Купний: «На мій погляд сама велика небезпека об’єкту «Укриття» - це стан паливовмісних мас. Зараз всі зосередились на демонтажі трубного накату і ключок. Але ж складність та небезпечність робіт з демонтажу зовнішніх конструкцій та вилучення ПВМ неспівставні. Стан будівельних конструкцій ОУ набагато кращий, ніж стан ПВМ. В мене таке передчуття, що коли будуть демонтовані будівельні конструкції, буде розкрито паливовмісні маси, то НБК перетвориться на «гарячу камеру». І дітям та внукам залишиться дуже складна радіаційна обстановка під аркою. Тому треба чітко розуміти, що головна небезпека – це ПВМ. Вважаю, що робота за ПВМ наразі цілком недостатня».

Поза тим, якщо резюмувати дискусію, що точилася навколо проблем з об’єктом «Укриття», можна виокремити найголовніше: фахівці готові їх розв’язати, але на це потрібні кошти. Європа готова допомогти, але починати треба самим.