Аспекти практичного застосування вимог нормативних документів до сполучення експлуатаційних та сейсмічних навантажень презентував ДНТЦ ЯРБ на своєму сайті.

Так, НП 306.2.208-2016 «Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій» містить вимоги до сполучення технологічних умов експлуатації та сейсмічних впливів для тепломеханічного обладнання та трубопроводів, будівель та споруд, електротехнічного обладнання, обладнання інформаційно-керуючих систем (ІКС), а також засобів автоматизації та зв’язку.

Задля приведення діючих енергоблоків АЕС України у відповідність до вимог згаданого НП експлуатуючою організацією розроблено звіт «Порівняльний аналіз розрахункових поєднань навантажень для будівель, споруд, різних груп обладнання за вимогами ПНАЕ Г‑5‑006-87 і НП 306.2.208-2016». Його метою є визначення необхідності (або її відсутності) врахування додаткових сполучень навантажень, регламентованих НП 306.2.208-2016 на підставі виконаних раніше оцінок сейсмостійкості. На пілотному об’єкті, яким було обрано енергоблок №3 ЗАЕС було виконано низку робіт та, в результаті, розроблено покрокові алгоритми дій щодо визначення необхідності (або її відсутності) врахування додаткових сполучень навантажень, а саме: порушення нормальної експлуатації (ПНЕ) та/або проєктна аварія (ПА). Алгоритми дій включають низку етапів: від збору документів, які містять результати раніше виконаних розрахунків на сейсмостійкість обладнання та трубопроводів, будівель та споруд, а також для електротехнічного обладнання, обладнання ІКС та засобів автоматизації і зв’язку, до виконання прямих розрахунків сейсмостійкості з урахуванням додаткових сполучень навантажень.

За результатами виконаних робіт згідно з алгоритмом дій встановлено, що переважно для трубопроводів та обладнання збільшення навантажень під час ПНЕ та/або ПА не перевищує наявні запаси міцності для сполучення навантаження: нормальна експлуатація (НЕ) + максимальний розрахунковий землетрус (МРЗ). Щодо захисної оболонки, для неї необхідним є виконання додаткових розрахунків для сполучення навантажень НЕ+ПА+МРЗ, оскільки вказане сполучення не розглядалось раніше під час проєктування та експлуатації енергоблоків АЕС України. Для електротехнічного обладнання, обладнання ІКС та засобів автоматизації і зв’язку обґрунтування сейсмостійкості виконується експериментальними методами.

Запропонований алгоритм на підставі аналітичних аналізів дозволяє суттєво скоротити номенклатуру трубопроводів та обладнання, для яких необхідно виконувати безпосередньо додаткові розрахунки сейсмостійкості для додаткових сполучень навантажень, регламентованих НП 306.2.208-2016.

Зазначається, що обов’язковим є виконання аналізів для кожного енергоблока АЕС України, адже результати виконаних оцінок щодо визначення необхідності (або її відсутності) врахування додаткових сполучень навантажень для одного конкретного енергоблока АЕС не можуть бути безпосередньо поширені на аналогічне обладнання чи споруди інших енергоблоків АЕС України з реакторною установкою ВВЕР-1000.

Інформацію про окремі аспекти практичного використання нормативних вимог до сполучення експлуатаційних та сейсмічних навантажень для тепломеханічного обладнання та трубопроводів можна прочитати в статті заступника начальника відділу кваліфікації обладнання та сейсмостійкості ДНТЦ ЯРБ Олександра Шугайла.