Необхідно чи ні регулювати радіаційну безпеку матеріалів та відходів із вмістом радіонуклідів природного походження (NORM) почали обговорювати в Держатомрегулювання України ще у 2001 році, коли постало питання про підготовку першої Національної доповіді про виконання зобов'язань у рамках Об'єднаної конвенції про безпечне поводження з відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами.

На той момент вирішили, що через особливості національного законодавства поводження з техногенно-посиленими відходами з радіонуклідами природного походження не регулюються з точки зору радіаційної безпеки, про що й було написано у Національній доповіді. Тобто, вони не визнаються в Україні радіоактивними відходами.

Знадобилося майже 20 років, щоб нарешті 12 жовтня 2021 року відбулося засідання Колегії Держатомрегулювання, присвячене ухваленню рішень та рекомендацій щодо регулювання безпеки поводження з такими матеріалами та відходами.

За цей час МАГАТЕ випустило низку документів щодо таких матеріалів. На основі досліджень МАГАТЕ рекомендує застосовувати регулювання радіаційної безпеки з концентруванням радіонуклідів природного походження у таких виробництвах як: видобуток нафти та газу; виробництво циркону та цирконію; термічне виробництво фосфатів; виробництво електроенергії на вугільних ТЕС – при технічному обслуговуванні котлів; видобуток рідкісноземельних елементів з моноциту; виготовлення продукції, що містить торій та цирконій; виробництво фосфатних добрив та інших.

Наприклад, під час переробки фосфатів відбувається 1,5-4 разове збільшення питомої активності природних радіонуклідів. Вміст тільки урану-238 у фосфатах становить (1,1–2,0)·102 кБк·кг^-1, вміст у технологічних залишках може становити 8,3·102 кБк·кг^-1 (рівень звільнення 1 Бк/г). Тобто технологічні залишки цього виробництва за питомою активністю можуть відповідати середньо-активним РАВ. Підвищений вміст природних радіонуклідів спостерігається у відходах заводів із переробки залізняку, золі теплових вугільних електростанцій тощо. Відпрацьоване обладнання нафтогазової галузі (шлами, труби) містить радій-226 у шламі на рівні 29,7 кБк∙кг^-1, а торію-232 – 4,8 кБк∙кг^-1. Питома активність опадів на трубах може становити 1,5·107 Бк·кг^-1.

У 2013 році Інститут гігієни та медичної екології ім.Марзєєва НАМН провів дослідження кількох підприємств, і встановив, що на таких як «Долинанафтогаз», «Бориславнафтогаз» та ПрАТ «Укргазвидобування» перевищення нормативів за радієм-226 було у 3-12 разів і за торієм-232 до 3 разів (при нормативах МАГАТЕ з радію-226 та торію-232 – 1 Бк∙г^-1 (1000 Бк∙кг^-1).

МАГАТЕ рекомендує для оцінки доз опромінення працівників враховувати обсяг матеріалів та найбільшу концентрацію активності. Наприклад, працівник виконує роботу у безпосередній близькості до матеріалів 100 кг (технологічний залишок, у якому концентрація активності 250 Бк/год.). Річна ефективна доза – від 2 мЗв/рік до 10 мЗв/рік. У цьому випадку необхідно впроваджувати засоби радіаційного захисту та заходи державного регулювання.

На засіданні члени Колегії після обговорення дійшли висновків, що ризики від NORM мають оцінюватись та контролюватись без невиправданого обмеження використання цих матеріалів та відходів; регулювання безпеки – це необхідна умова захисту людей та навколишнього середовища сьогодні та в майбутньому; регулювання повинно здійснюватися на тих самих принципах, нормах та правилах, аналогічних правилам та вимогам, які визначені для «штучних» джерел іонізуючого випромінювання; відходи окремих виробництв, які здійснюють переробку корисних копалин, можуть мати значний вміст природних радіонуклідів та розглядатися як радіоактивні відходи.

У рішенні Колегії наголошується на необхідності перегляду законодавства, у тому числі НРБУ-97, формування переліків виробництв (галузей) з NORM та відповідних суб'єктів діяльності; проведення досліджень та оцінки стану безпеки та радіаційного захисту виробництва NORM; проведення оцінки інфраструктури та можливості поводження з відходами NORM на спеціалізованих підприємствах поводження з РАВ; необхідність у розвитку технічної спроможності (технології переробки, очищення, звільнення, мінімізації, поховання).

Слід зазначити, що хоча ініціатором обговорення питання виступило Держатомрегулювання, воно також знаходиться у сфері компетенції Мінприроди, Держадміністрації з управління зони відчуження та МОЗ. Щоб процес не буксував і був ефективним, потрібна якісна координація та комунікація всіх цих сторін.

А з останнім – у нас у країні, як відомо, проблема… Горизонтальні комунікації між міністерствами та відомствами завжди мали непереборні труднощі. Але, сподіватимемося, що все-таки початок покладено, і не знадобиться ще 20 років для ухвалення рішення про заходи державного регулювання радіаційної безпеки працівників галузей з концентруванням природних радіонуклідів до рівнів, небезпечних для людини та природи.