У 2020 році підприємства ядерної галузі України сплатили 48 млрд грн податків, що становить 5,1% доходів державного бюджету України за минулий рік, та отримали 152 млрд грн чистого доходу - 6,4 % від реального ВВП України за 2020 рік. Про це, зокрема, повідомляється в Аналітичному звіті «Вплив ядерної галузі на розвиток України» за 2020 рік, який підготувала Громадська науково-технічна організація «Українське ядерне товариство».

Автори документу зазначають, що вплив ядерної енергетики є потенційно значно більшим, ніж фінансово-економічні показники діяльності підприємств галузі, адже вони прямо не враховують економічний внесок постачальників та підрядників, виробників обладнання для ядерної галузі та надавачів сервісних, інжинірингових, проєктувальних та інших послуг.

«Перш за все, вагомою є роль атомної енергетики у наповненні бюджету та створенні робочих місць. У 2020 році кількість працівників найбільшої компанії ядерної галузі України ДП «НАЕК «Енергоатом» складала 34 тис. 247 осіб. Оцінка зайнятості в ядерній енергетиці враховує також робочі місця в урановій промисловості (ДП «СхідГЗК») та на підприємствах поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом (в першу чергу, в зоні відчуження), установ науково-технічної підтримки з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) та Інституту безпеки атомних електричних станцій НАН України – 8 тис 595 працівників. Таким чином безпосередня зайнятість на основних підприємствах ядерної галузі складає близько 43 тис. осіб», - уточнюється у звіті УкрЯТ.

Проте, в документі наголошується, що враховуючи непряму зайнятість, яка включає додатково персонал підприємств, зайнятих в ланцюжку поставок, а також опосередковану зайнятість, ядерна галузь України у 2020 році забезпечила загалом близько 136 тис. робочих місць, що складає в середньому 0,9 % від загальної кількості зайнятого населення України.

Згідно звіту, загальний обсяг капітальних інвестицій галузі склав у 2020 році 32 млрд грн, що дорівнює 4,2 % від усіх видатків бюджету України за 2020 рік. Проте, показник капітальних інвестицій за 2020 рік більш ніж у два рази (на 36 млрд 958 млн) зменшився у порівнянні з 2019 роком.

У дослідженні зазначається, що на падіння капітальних інвестицій вплинула низка чинників, серед яких пандемія COVID-19, скорочення обсягів споживання електроенергії, а також накопичені роками системні проблеми в енергетичній галузі, головною з яких стала проблеми боргів учасників ринку електроенергії. За рахунок електроенергії АЕС фактично відбулася і дотація відновлювальних джерел енергії, впровадження яких відбулося великими обсягами та за тарифами, які були майже вдесятеро вищими, ніж середня ціна продажу електроенергії АЕС.

«Це викликало значне розбалансування енергосистеми держави, а регулярні коливання частоти і потужності ВДЕ вимагали швидких кроків для відновлення енергобалансу шляхом увімкнення вартісних маневрових потужностей. Усе це створило додаткове навантаження на оптову ціну електроенергії та призвело до стрімкого поглиблення кризи неплатежів у електроенергетичній галузі. Як результат, у 2020 році загальний обсяг заборгованості перед «Енергоатомом» за поставлену електроенергію склав понад 24 млрд грн. Криза неплатежів вкрай негативно відображається і на діяльності цілої низки інших підприємств, адже саме від фінансової стабільності оператора всіх АЕС залежить функціонування та розвиток постачальників товарів та послуг для ядерної енергетики, збереження та збільшення кількості робочих місць на них. Не менш важливим є вплив ядерної енергетики на інвестиційний розвиток. На жаль, через світову пандемію у 2020 році дещо скоротилось і пряме фінансування інвестиційних проєктів ядерної галузі. У 2020 році цей показник складав приблизно 15,5 млрд грн, тоді як у 2019 році – 22 млрд грн», - пояснюють в «Українському ядерному товаристві».

«За останніми оцінками загальна вартість будівництва одного нового енергоблоку сладає близько 5 млрд. дол. До проєкту буде залучено понад 500 компаній-підрядників, більшість з яких (понад 90 %) можуть складати українські підприємства. Серед найбільших підприємств, які можуть стати підрядниками будівництва та постачальниками можна назвати такі: ПрАТ «Юженергобуд», ВАТ «Турбоатом», ПАТ «СНВО «Імпульс», ПАТ «НВП «Радій», ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», ТОВ «Вестрон» та інші», - зазначається у звіті УкрЯТ.

Нове будівництво, на думку аналітиків Ядерного товариства, може стати рушієм для розгортання потужного потенціалу української атомної генерації та пожвавлення ділової активності й у низці суміжних галузей. Один долар, вкладений у проєкт спорудження АЕС може принести у ВВП країни до 3-4 доларів.

В «Українському ядерному товаристві» наголошують, що Україна, яка має розвинену атомну енергетику при реалізації інвестиційних проєктів має орієнтуватись на високий рівень локалізації, тобто залучення якомога більшої кількості національних постачальників робіт та обладнання. «Враховуючи те, що будівництво АЕС — це багатомільярдний проєкт, а сама АЕС розрахована на понад 60 років експлуатації, здійснити вимірювання загального ефекту у вигляді доходу доволі складно, адже це не лише обсяги коштів, отриманих за вироблені кіловат-години. Але, керуючись досвідом, який має Україна в експлуатації АЕС, певні прогнози цілком реальні», - вважають автори звіту.

За їх оцінкою один новий енергоблок встановленою потужністю 1000 МВт за проєктний строк експлуатації згенерує понад 8 млрд дол. чистого доходу та забезпечить податкові надходження в бюджет в розмірі 2,55 млрд дол. При цьому ВВП країни збільшиться на 25-30 млрд дол.

З повним текстом звіту можна ознайомитись за посиланням.