У  2022 році ДП «НАЕК «Енергоатом» розраховує на збільшення чистого прибутку компанії на 65% порівняно з очікуваним аналогічним показником поточного року – з 1 млрд 518,3 млн грн до 2 млрд 502,4 млн грн (до оподаткування). Такі дані наведені у проєкті фінплану «Енергоатома», який є у розпорядженні редакції InfoAtom. Наразі документ знаходиться на погодженні у Кабінеті міністрів України. 

У фінплані «Енергоатома» передбачено, що чистий дохід компанії від реалізації продукції становитиме за підсумками 2022 року 127 млрд 374,4 млн грн, що більш ніж у два рази перевищує цей показник у фінплані на поточний рік – 56 млрд 36,1 млн грн.

При цьому прогнозна собівартість продукції зросте на 9% - з 47 млрд 129,3 млн грн за підсумками 2021 року до 51 млрд 415,8 млн грн у 2022 році. З них 800 млн грн – зростання витрат на паливо: 10,4 млрд грн проти 9,7 млрд грн у 2021 році. Ще майже на 2 мільярди зростуть витрати на оплату праці: 16,992 млрд грн проти 15 млрд грн. Причому середньомісячні витрати на оплату одного працівника зростуть з 36,9 тис. грн до 41,6 тис. грн (для адміністративно-управлінського персоналу – з 55,293 тис. грн до 61,963 тис. грн, а для персоналу – з 35,798 тис. грн до 40,376 тис. грн). Вдвічі більше (8,6 проти 4,15 млн грн) передбачено на аудиторські послуги. На 100 млн менше заплановано на консультаційні та інформаційні послуги (лише 155 тис. грн). 

Але найбільше зростання проєктом фінплану «Енергоатома» на 2022 рік прогнозується за показником валового прибутку – 76 млрд грн проти 8,9 млрд грн, які очікуються за підсумками 2021 року. Причому прибуток від курсових різниць запланований на рівні 222,7 млн грн проти 2,8 млрд грн у 2021 році. 

Враховуюче те, що суттєвого збільшення виробітку електроенергії «Енергоатомом» у 2022 році не прогнозується - 80 млрд 544 млн кВт-год проти 78 млрд 493 млн кВт-год за підсумками 2021 року, зростання чистого доходу та валової виручки частково можна пояснити зміною моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО) з товарної на фінансову. 

11 серпня Кабінет міністрів прийняв постанову № 859 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Нова модель ПСО передбачає, що забезпечення пільгових цін на електроенергію для населення і надалі здійснюватимуть «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Проте, робитимуть вони це не так як раніше, за рахунок продажу електроенергії за фіксованою ціною ДП «Гарантований покупець», а продаючи необхідні обсяги електроенергії постачальникам універсальних послуг (ПУП) за ринковою ціною, а вже з отриманих коштів компенсуватимуть вартість електроенергії для населення. Фінансова модель ПСО почала діяти з 1 жовтня 2021 року. 

До початку дії постанови № 859 у рамках виконання спецобов’язків «Енергоатом» продавав близько 45% усієї електроенергії, виробленої АЕС, за фіксованим тарифом, який з 1 січня 2021 року був встановлений на рівні 15 коп. за 1 кВт-год. При цьому індекс ціни базового навантаження на ринку «на добу наперед» в Об’єднаній енергосистемі України за перше півріччя 2021 року становить 1 грн 33 коп за 1 кВт-год (без ПДВ). 

Водночас за рахунок зміни моделі ПСО аж ніяк не вийти на восьмиразове зростання валового прибутку. Вочевидь, «Енергоатом» розраховує, що термін дії ПСО не буде продовжений і спливе, як передбачено зазначеною постановою КМУ, 30 квітня 2022 року. 

Цікаво, що у графі «Інформація згідно із стратегічним планом розвитку» на 2023-2026 роки подальших різких збільшень, ані чистого доходу, ані валового прибутку не прогнозується, натомість очікується зростання чистого прибутку. Так, у 2023 році «Енергоатом» розраховує на збільшення чистого прибутку в 3,5 рази – з 2 млрд 502,4 млн грн до 8 млрд 835,4 млн грн. Але прогнозованого у травні цього року Президентом України Володимиром Зеленським прибутку «Енергоатома» в 500 млн дол. за підсумками 2021 року, компанія очікує досягнути лише у 2024 році, на який цей показник встановлено на рівні 14 млрд 527 млн грн. 

У 2022 році «Енергоатом» планує сплатити податків та обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів на загальну суму 22 млрд 465,2 млн. грн. Обсяг капітальних інвестицій планується збільшити з 11 млрд 547 млн, передбачених фінпланом на 2021 рік, до 17 млрд 767,1 млн грн (без ПДВ) – у 2022 році. 

У фінплані на 2022 рік збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зон спостереження АЕС збільшено на 30% - з 913 млн грн у 2021 році до 1 млрд 217 млн грн. За підсумками 2020 року фактична сплата цього збору склала лише 104 млн грн. 

У розділі «Капітальне будівництво» на будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС у 2022 році заплановано 7 млрд грн. При цьому роком закінчення будівництва вказано 2028 рік. 

На завершення будівництва Ташлицької ГАЕС у 2022 році пропонується спрямувати 2 млрд 128 млн грн проти 859,82 млн грн у поточному році. 

За проєктом будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій на 2022 рік передбачені капітальні інвестиції у розмірі 1 млрд 537 млн грн, що на 165 млн грн менше, ніж було закладено у фінплані на 2021 рік. 

Загалом капітальні інвестиції на 2022 рік запропоновані проєктом фінплану «Енергоатома» на рівні 13 млрд 271 млн. 

Заборгованість «Енергоатома» за кредитами на початок 2022 року складе згідно проєкту фінплану 52 млрд 291 млн грн. З них довгострокові зобов’язання 38 млрд 718 млн грн, а короткострокові 12 млрд 776 млн грн. Головними кредиторами «Енергоатома» згідно даних фінплану залишаються: Євратом – 10 млрд 371 млн грн, ЄБРР - 7 млрд 179 млн грн, Central storage safety project trust – 6 млрд 85 млн грн, АТ «Ощадбанк» - 5 млрд 389 млн грн та АТ «Укрексімбанк» - 5 млрд 392 млн грн. 

У 2022 році «Енергоатом» планує залучити 35 млрд 80 млн грн кредитів, з яких найбільшу суму в ПАТ «Альфа-Банк» - 17 млрд 580 млн грн. При цьому заборгованість компанії за кредитами має за підсумками 2022 року скоротитись з 52 млрд 291 млн грн до 42 млрд 9 млн грн.