III Міжнародний круглий стіл-конференція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику»
04.10.2021
24 вересня в Інституті Газу НАН України відбувся III Міжнародний круглий стіл-конференція "Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику", організований Радою молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України та ГО "Українське ядерне товариство" за сприяння Національної академії наук України і ДП "НАЕК "Енергоатом". Як повідомляє УкрЯТ, серед співорганізаторів заходу - Рада молодих вчених Інституту Газу НАНУ, Рада молодих вчених Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки, Рада молодих вчених Інституту ядерних досліджень НАН України, Рада молодих вчених Інституту електродинаміки НАН України.
Захід зібрав понад 70 представників наукових установ, освітніх закладів та підприємств України, а також науковців з Франції, Литви, Канади та інших країн, які представили 35 наукових доповідей, присвячених розробкам, інноваціям, науковим дослідженням та перспективним проектам в сфері атомної енергетики.
Долучилися до обговорення науково-технічних проблем функціонування та розвитку атомної енергетики України, досягнень вітчизняної ядерної науки та перспектив їх впровадження в ядерну галузь фахівці та науковці Національної академії наук України, Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки, Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", Вінницького національного технічного університету, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Сумського державного університету, Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", Малої академії наук України, ДП "НАЕК "Енергоатом", Запорізької АЕС, Рівненської АЕС, Хмельницької АЕС, Південноукраїнського енергокомплексу, Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (Турбоатом), Сумського машинобудівного науково-виробничого об’єднання, ГС "СІГРЕ", Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту трубної промисловості імені Я. Ю. Осади, Institute for consolidation and partnership, Technetics group France та інших.
Інформаційними партнерами конференції стали телеканал "ПравдаТУТ", Громадське радіо, лекторій "Scientific Meetings", журнал "Енерготехнології та ресурсозбереження".
У своєму виступі президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков зазначив, що атомна енергетика України сьогодні стоїть на порозі нових викликів, що полягають у необхідності в найближчі роки побудувати 5 нових енергоблоків, впроваджуючи нові реакторні технології та передові розробки. "Реалізація цього завдання дасть суттєвий поштовх розвитку промисловості, ядерної науки, технологій, що дозволить вивести Україну в лідери світової ядерної галузі. Це комплексне завдання, яке потребує об’єднання зусиль та залучення всього вітчизняного науково-технічного та промислового потенціалу України", - зазначив президент УкрЯТ.
Серед тем доповідей, які учасники представили під час конференції – вибір типів реакторних технологій для будівництва нових енергетичних потужностей в Україні, перспективи використання АЕС для виробництва водню, впровадження інноваційних розробок для підвищення безпеки АЕС, інноваційні розробки для реакторів ВВЕР 1000 та АР 1000, технології підвищення надійності та ефективності турбінного обладнання, використання нових перспективних матеріалів в атомній галузі та інші.
З огляду на те, що розвиток та функціонування ядерної енергетики є одним із найважливіших питань для сталого розвитку національної економіки, енергетичної безпеки й незалежності України, пом’якшення наслідків змін клімату, велику увагу було також звернено на питання необхідності державної підтримки проектів розвитку галузі.
Учасниками круглого столу було прийнято Резолюцію з низкою пропозицій до органів державної влади та найвищого керівництва держави, спрямованих на активну діяльність та всебічне сприяння розбудові ядерної енергетики та атомної промисловості, як стратегічної галузі для України, зокрема:
- Визнати розвиток атомної енергетики пріоритетним завданням для України та гарантувати збереження частки атомної енергії в загальному енергобалансів на рівні вище 50% до 2050 року.
- Включити в оновлену енергетичну стратегію України питання будівництва нових енергоблоків АЕС з еволюційними реакторами з підвищеними вимогами до безпеки та економічної привабливості.
- Невідкладно розпочати процедури передбачені чинним Законодавством України для будівництва нових енергоблоків АЕС за сучасними технологіями з високим ступенем локалізації виробництва та залученням вітчизняних підприємств та наукових установ.
- З метою уникнення затягування процесу будівництва нових енергоблоків внести зміни до статті 20 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та визначити єдиний орган місцевої влади, який погоджує питання розміщення на своїй території об’єктів та підприємств ядерної галузі.
- Розробити державну цільову програму розвитку ядерної науки, технологій та збереження наукового і кадрового потенціалу.
- Стимулювати підвищення якості підготовки кадрів технічних спеціальностей у закладах вищої освіти шляхом покращення матеріально-технічного забезпечення та впровадження механізмів дуальної освіти.
- Стимулювати подальші дослідження щодо розвитку в Україні гібридної енергетичної системи на основі атомної генерації та відновлювальних джерел енергії.
- З метою покращення фінансового стану підприємств атомної галузі забезпечити виконання рішення РНБО від 30.07.2021 «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері» в частині забезпечення конкурентних механізмів на ринку електроенергії та створення однакових умов для всіх учасників.
- Продовжити об’єктивне інформування населення про економічні, екологічні та соціальні переваги атомної енергетики та її стратегічну роль в забезпеченні енергонезалежності та сталого розвитку України.
З повним текстом Резолюції круглого столу-конференції можна ознайомитися ТУТ.
Учасники заходу також висловили пропозицію направити прийняту Резолюцію до Верховної Ради України, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Міністерства економіки України, Державної інспекції ядерного регулювання України, ЗМІ та рекомендувати врахувати її при прийнятті рішень та розробці стратегічних документів щодо розвитку енергетики, науки та технологій.
Відеозапис заходу можна переглянути на Facebook-сторінці лекторію Scientific Meetings за посиланням: fb.watch/8dfymcUDJF
Про враження від проведення III Міжнародного круглого столу-конференції "Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику України", а також інтерв'ю доповідачів та організаторів заходу дивіться у сюжеті телеканалу ПравдаТУТ за посиланням: youtu.be/wPhmReHt7uM
Презентації до доповідей учасників
Вибір типу реакторної установки для будівництва нових потужностей АЕС в Україні, Олег Годун, головний інженер ВП НТЦ ДП «НАЕК«Енергоатом»
Hybridenergy power system based on NPP with hydrogen production and the use of storage batteries, MykolaVlasenko / Oleg Godun, Scientific and Technical Center National Nuclear Generation Company “ENERGOATOM”
Вплив радіаційного опромінення на напівпровідники, Євген Малий, науковий співробітник відділу радіаційної фізики, голова Ради молодих вчених ІЯД НАН України
Перспектива промислового виробництва водню аміаку з використанням атомної енергії, Максим Сагдієв, директор ТОВ «Аргус сервіс»
Градирня нового покоління для атомної і теплової енергетики України, Олег Ступак, Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України
ДЗО аустенітна сталь як перспективний матеріал для ядерної енергетики, Колодій І.В., Тихоновський M.A., Великодний О.М., Воєводін В.М., Кальченко О.С., Оковіт В.С., Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут"
Дослідження ефективності глинистих сорбентів і цеолітів у процесах сорбції радіонуклідів з радіаційно-забруднених вод АЕС, оснащених реакторами ВВЕР, Костянтин Ярошенко, науковий співробітник Державної установи "Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України"
Дослідження можливостей мюонної томографії для неруйнівного контролю стану ядерного палива в контейнерах HI-STORM, П. М. Куцин, Х. В. Грицюк, А. В. Носовський, В. І. Гулік, Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
З досвіду впровадження інноваційних розробок для підвищення безпеки АЕС, Олександр Казимиров, генеральний директор ТОВ "Наукововиробниче підприємство "АТОМКОМПЛЕКСПРИЛАД"
Імерсивні технології у підготовці та підвищенні кваліфікації працівників АЕС, Валентина Коваленко, старший науковий співробітник Державної установи "Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України"
Інноваційні підходи до вирішення питання контейнеризації низько та середньоактивних радіоактивних відходів, Едуард Клюєв, старший науковий співробітник, Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України
Комптонівський нейтронний детектор з емітером із металічного Hf для АЗ легководних реакторів, Улибкін Олександр, Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут"
Малі модульні реактори перспектива енергетичної незалежності України, Олег Глінських, ВП ЗАЕС ДП "НАЕК "Енергоатом"
Можливість використання нанорідин при екстренному охолодженні ядерних реакторів, Микола Сидоренко, науковий співробітник Інституту газу НАН України
Європейська Воднева Стратегія та ринкові можливості для України (перспективи залучення атомної енергетики), Василь Доронін голова Ukrainian Hydrogen and Energy Storage Association; член Hydrogen Europe
Bпровадження сучасних науково-технічних розробок у систем контролю нейтронно-фізичних параметрів ядерних реакторів, Володимир Борисенко, завідувач відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки АЕС НАН України / Вадим Гончарук, старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки АЕС НАН України
Новий бетонний композитний матеріал армований базальт-борною фіброю для покращеного захисту від нейтронного випромінювання в контейнерах HI-STORM, І.М. Романенко, В.І. Гулік, О.Р. Трофименко, М.І. Голюк,А.В. Носовський
Нові композитні сорбенти для селективного вилучення радіонуклідів з водних розчинів, Юлія Бондар, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України"
Питання безпеки у сфері звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю, Микола Сапон, молодший науковий співробітник Державного науковотехнічного центру з ядерної та радіаційної безпеки
Проблеми контейнеризації ядерних матеріалів об'єкта «Укриття», Сергій Купріянчук, молодший науковий співробітник відділу зняття з експлуатації АЕС, ІПБ АЕС НАН України
Розробка моделі реактора ВВЕР-1000 з бетонним біологічним захистом для розрахунку впливу флюєнсів нейтронів та фотонів на структуру бетонних конструкцій, О.Р. Трофименко, О.М. Хотяїнцева, В.І. Гулік, А.В. Носовський, ІПБ АЕС НАН України
Упаковка сольового плаву АЕС України з реакторами ВВЕР, Алла Розко, старший науковий співробітник, Інститут геохімії мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
Підвищення ефективності нафтовидобутку за рахунок використання ядерних реакторів, Володимир Кравченко, завідуючий кафедрою атомних електростанцій Державного університету "Одеська політехніка"
Впровадження інновацій в енергетику, О. Зенюк , віце-президент ГС "СІГРЕ-Україна"