29 вересня на Хмельницькій АЕС відбулася нарада щодо будівництва комплексу з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) за участі замовника проєкту ВП «Атомпроектінжиніринг», генерального підрядника ТОВ «Атоммонтажсервіс», фахівців атомної станції. Про це повідомляється на сайті станції

На нараді розглянули питання щодо стану робіт з будівництва КПРАВ, комплектації основного та допоміжного обладнання.

За словами т. в. о. заступника генерального директора з капітального будівництва ВП ХАЕС Юрія Черненка, зараз триває етап спорудження бетонного фундаменту, наразі здійснюється його армування.

Розглядалися під час робочої наради також питання щодо своєчасного надання проєктної документації. Зокрема, йдеться і про авторський нагляд, який дозволить оперативно розв’язувати питання проєктування вже під час безпосереднього виконання робіт.

Будівництво і введення в експлуатацію КПРВ дозволить забезпечити переробку і доведення радіоактивних відходів (РАВ) до стану, придатного для тривалого зберігання відходів та відправку для захоронення на спеціалізованих підприємствах поводження з РАВ. Початок дослідної експлуатації КПРВ заплановано на 2023 рік.

Постачальниками основного обладнання за міжнародним тендером обрано NUKEM Technologies Engineering Services GmbH (Німеччина), UAB Svertas Group (Литва), NUVIA a.s. (Чехія). Генеральним проектувальником КПРАВ є акціонерне товариство "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (АТ КІЕП).

Забезпечення переробки технологічних РАВ АЕС у продукт, що придатний для транспортування і довгострокового безпечного зберігання або захоронення, демонструє суспільству спроможність атомників дотримуватись фундаментального принципу безпеки поводження з РАВ, і є необхідною умовою для стійкого та безпечного розвитку ядерно-енергетичного комплексу України.

На Рівненській та Запорізькій АЕС уже успішно функціонують комплекси із переробки РАВ, ведеться  підготовка до будівництва КПРАВ на Южно-Українській АЕС. 

Нагадаємо, що відповідно до положень Енергетичної стратегії України на період до 2035 року безпечне поводження з радіоактивними відходами є одним із найважливіших факторів сталого розвитку ядерної енергетики держави. Проектами українських АЕС не передбачалось обладнання для підготовки РАВ до передачі на захоронення. Потреба в удосконаленні систем поводження з РАВ на українських АЕС була очевидна фахівцям ще на початку 2000-х років. Метою такого вдосконалення мало стати забезпечення переробки РАВ до стану, що відповідатиме критеріям прийнятності їх захоронення у централізованих сховищах, для чого було прийнято рішення побудувати на кожній українській АЕС Комплекс переробки радіоактивних відходів.

Будівництво першого на українських атомних станціях Комплексу переробки РАВ було розпочату у 2005 році на Рівненській АЕС в рамках проекту міжнародної технічної допомоги TACIS спільно з Єврокомісією. Введений в експлуатацію у 2018 році КПРАВ РАЕС призначений для переробки «історичних» низькоактивних РАВ, що накопичені у сховищах твердих радіоактивних відходів на проммайданчику РАЕС, поточних, що утворюються під час експлуатації та тих, що надходитимуть під час зняття з експлуатації енергоблоків атомної станції. Кінцевий продукт переробки відповідатиме вимогам з прийому на захоронення на спеціалізовані підприємства з поводження з РАВ.

Комплекс включає сім установок. Чотири з них: вилучення (ONET, Франція); сортування і фрагментації твердих радіоактивних відходів (Nukem, Німеччина); суперпресування Megane 15 (Nukem, Німеччина) та вимірювання активності HS 541 (Envinet, Чехія) поставлені в рамках проекту TACIS. Решта три установки: цементування (Енвітек, Україна), очистки оливи та дезактивації металу (консорціум Спеценергетікос, Литва-Україна) – за кошти НАЕК «Енергоатом». 

Будівництво аналогічного комплексу з переробки РАВ на майданчику ЗАЕС розпочалося у 2006 році, а у 2019 році комплекс було введено в експлуатацію. Його головним завданням є скорочення обсягу твердих РАВ, накопичених і вироблених у процесі експлуатації енергоблоків, їх кондиціювання, поховання та отримання додаткових вільних обсягів у сховищах. Щорічна проектна потужність комплексу з переробки - 200 тонн твердих відходів і 70 тонн відпрацьованого масла.