У документі зазначається, що відповідно до звіту «Прогнозовані витрати на виробництво електроенергії», представленого Міжнародним енергетичним агентством (МЕА) та Агентством з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку, інвестиції в продовження термінів експлуатації енергоблоків діючих АЕС є найбільш економічно вигідними інвестиціями у виробництво низьковуглецевої електроенергії. Автори звіту підкреслюють, що єдиним конкурентом АЕС можуть бути гідроелектростанції, які демонструють аналогічний рівень співвідношення внесків та прибутків, але гідроенергетика на відміну від атомної генерації є критично залежною від кліматичних умов та наявності відповідних водних ресурсів.

«Аналіз життєвого циклу технологій виробництва електроенергії доводить, що атомна енергетика є однією найбільш низьковуглецевих, нарівні з гідроенергетикою та вітровими електростанціями. АЕС залишаються ключовим інструментом декарбонізації електроенергетичного сектору в наступні десятиліття разом з відновлюваними джерелами енергії, такими як вітрові та сонячні електростанції», - підкреслюють в МАГАТЕ.

В Агентстві нагадують, що у висновках Європейської економічної комісії ООН, оприлюднених у березні 2021 року, ядерна енергетика названа незамінним інструментом для досягнення Цілей сталого розвитку ООН, в першу чергу цілі №7 «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх»: «АЕС відіграють життєво важливу роль у забезпеченні людства доступною електроенергією, пом'якшенні кліматичних змін, ліквідації бідності, подоланні голоду. Атомна генерація сприяє економічному зростанню та впровадженню промислових інновацій. Надійна ядерна енергія може бути важливою частиною декарбонізованих енергетичних систем для країн, які прагнуть подолати зміни клімату та досягнути цілей сталого розвитку ООН».

За оцінками експертів, за останні 50 років завдяки АЕС вдалося уникнути викидів вуглекислого газу (CO2) загальним обсягом від 70 до 78 гігатонн, в залежності від того які саме технології виробництва електроенергії були б використані за відсутності атомної генерації. В якості вдалого прикладу енергетичного міксу з використанням атомних електростанцій, МАГАТЕ наводить приклад Франції та Швеції, яким вдалося практично повністю декарбонізувати власну енергетику завдяки наявності в цих країнах потужної атомної генерації у поєднанні з іншими низьковуглецевими технологіями.

Водночас в МАГАТЕ зазначають, що у своєму звіті за травень 2019 року «Ядерна енергетика в системі чистої енергії» Міжнародне енергетичне агентство попередило: зволікання з прийняттям своєчасних рішень щодо подальшого розвитку ядерної енергетики підвищить витрати на перехід до чистої енергії та значно ускладнить цей процес. Більш повне використання потенціалу АЕС у декарбонізації енергетики потребує встановлення для атомної енергетики рівних умов порівняно з іншими низьковуглецевими енергетичними технологіями, що забезпечить справедливу конкуренцію.

У технічному звіті Спільного дослідницького центру (СРЦ), служби науки та знань Європейської Комісії за березень 2021 року зазначається: «Немає науково обґрунтованих доказів того, що ядерна енергія завдає більшої шкоди здоров'ю людей або навколишньому середовищу, ніж інші (низьковуглецеві) технології виробництва електроенергії, які вже включені до Положення про таксономію ЄС, як заходи, що підтримують пом'якшення зміни клімату. В МАГАТЕ зазначають, що така оцінка була здійснена з дотриманням європейських критеріїв «не завдай значної шкоди».

Автори доповіді нагадують, що «Положення про таксономію» Європейського Союзу визначає пріоритетні види низьковуглецевих технологій виробництва електроенергії, інвестиції у які сприятимуть декарбонізації світової енергетики.

За даними МАГАТЕ атомна енергетика світу у 2020 році забезпечила споживачів 2553,2 тераватами-годин електроенергії без викидів парникових газів, що становить близько 10% загального світового виробництва електроенергії та майже третину світового виробництва низьковуглецевої електроенергії. Більше 5,5 ГВт нових ядерних потужностей було підключено до електромереж у 2020 році, завдяки введенню в експлуатацію п’яти атомних енергоблоків (1 блок ВВЕР-1200 на Білоруський АЕС, 2 блоки потужністю 1000 МВт в 1066 МВт на китайських АЕС Фуцин і Тяньвань, 1 блок потужністю 1200 МВт на Ленінградській АЕС в РФ та 1 блок потужністю 1345 МВт на АЕС Барака в Об’єднаних Арабських Еміратах).

За даними МАГАТЕ, у 2020, 2021 роках був досягнутий значний прогрес у розвитку технологій малих модульних реакторів (SMR). Ключові драйвери розвитку SMR у світі: скорочення капітальних вкладень, скорочення термінів будівництва, гнучкість розміщення та пристосованість до широкого спектру завдань, включаючи заміну вугільних теплових електростанцій, здатність працювати в інтегрованій енергетичній системі з відновлюваними джерелами енергії, а також можливість використання SMR для низьковуглецевого виробництва тепла та водню.