ВП «Хмельницька АЕС» НАЕК «Енергоатом» уклало угоду з компанією «ISG Supply OÜ» (Естонія) про закупівлю запасних частин до дизелів для ремонту енергоблоку №1 на 572 тис євро, або 19,040 млн грн. Про це з посиланням на «Прозорро» повідомляє сайт «Наші гроші».

Йдеться про постачання запчастин виробництва АТ «Машинобудівна корпорація «Дізель-Енерго» (РФ) до двигунів 78Г дизель-генераторних установок АСД-5600. Виробником установок був ленінградський завод «Російський дизель», який збанкрутував і був ліквідований ще за часів Єльцина.

У 2001 році правонаступником цього заводу стало ЗАТ «ПО «Дізель-Енерго »(РФ). У 2015 році воно передало креслення «МК «Дізель-Енерго», а в 2016 році - в ТОВ «Кінгісепський машинобудівний завод» («КМЗ», РФ). Тому історично запчастини для радянських генераторів везли з Росії.

У 2015-2016 роках ЗІПи до РДЕС увійшли в номенклатуру, що підлягає імпортозаміщенню. Підприємством, яке погодилося освоїти виробництво, став Бориславський завод «Рема». У травні 2019 року він підписав з НАЕК "Енергоатом" угоду про виготовлення дослідної партії запчастин до двигуна 78Г дизель-генератора АСД-5600.

Проте, останній рік поставки були організовані через підприємство «Дізель-Енерго», у якого відсутні оригінальні креслення.

Як пишуть «Наші гроші», в рамках останньої закупівлі, проведеної за переговорної процедурі «у зв'язку з відсутністю конкуренції», стало відомо, що для збереження монополії російського «Дізель-Енерго» відповідні рішення прийняли РНБОУ і АМКУ.

РНБОУ в березні 2021 року наклав санкції на конкурента «Дизель-Енерго» - «Кінгісепський машинобудівний завод». Причини накладення санкцій на КМЗ, і відсутність санкцій щодо «Дізель-Енерго» невідомі. Хоча обидва підприємства однаково пов'язані з російським оборонним комплексом і виробляють обладнання для російської армії (дизель-генератори, запчастини для яких купує «Енергоатом», встановлені і на російських військових кораблях).

У свою чергу «Енергоатом» у 2020 році відхилив «Кінгісепський завод» в якості постачальника «за неодноразові поставки неякісної продукції».

З огляду на це атомники вирішили, що «МК «Дізель-Енерго» є єдиним виробником і постачальником таких запчастин для АЕС України повинна бути тільки естонська фірма «ISG Supply OÜ» - офіційний представник «Дізель-Енерго».

Дилер КМЗ компанія «Inkla Trading & Engineering GmbH» (Австрія) не погодилася з монополією і поскаржилася на переговорну процедуру в АМКУ. За її словами, є ще чотири затверджених «Енергоатомом» українські виробники таких запчастин - ТОВ «НВП «Навігатор Л», ЗАТ «Бориславський ЕЛМЗ», ЗАТ «Бориславський завод «Рема» і ДП «Завод імені В.О. Малишева».

Однак адмінколегія АМКУ (Буроменський, Тищик, Коноплянко) вирішила, що скаржник не довів порушення своїх прав, і не задовольнив його скаргу. Це рішення суперечить практиці Комітету, - підкреслюють «Наші гроші».

Виходячи з цього видання робить висновок: «Енергоатом» тривалий час за допомогою різних інструментів не допускав інших виробників на ринок ЗІП для РДЕС. Але саме «Енергоатом» не дозволяє українським виробникам налагодити незалежне від Росії виробництво. Колегія системно визнавала дискримінацією такі дії держкомпанії. Але на допомогу прийшов РНБО, і болісні спроби зробити «хорошу міну при поганій грі» залишилися в минулому. Замість того, щоб виводити на ринок українських виробників і завантажувати нашу промисловість роботою, «Енергоатом» в співучасті з РНБО і АМКУ вже юридично затвердив російського монополіста. Ще одна залежність нашої енергетики від держави-агресора законсервована. Хоча АМКУ мав можливість зайняти колишню принципову позицію. І не тільки в особі тендерної колегії, але і як конкурентне відомство змусити атомників «злізти з російської голки».